![]() 82125 Винники Перша документальна згадка про Винники датується 1378 роком, згадуються також у 1439 та 1589 роках. 1880 року тут проживало майже сім сотень мешканців, з них 560 українців і 110 поляків, а нині чисельність населення Винник - майже вісім сотень осіб. Нечисленні римо-католики села належали до парафії св. Миколая у Дублянах. У 1728-1729 роках коштом місцевого власника Франциска Нагуєвського та зусиллями дублянського настоятеля о. Амброзія Пентковського у Винниках було споруджено сучасний мурований костел. Завдяки фундатору тут мала також постати самостійна парафія, проте після його смерті нові власники не тільки відмовились виконувати фінансово-майнові зобов'язання, але й 1743 року перетворили костел на свою приватну каплицю.
|
||||||||||||||||||||||||
Після залагодження судових справ парафія у Винниках була заснована 5 липня 1747 року, охопивши понад два десятки сусідніх сіл. Проте кількість католиків латинського обряду у ній залишилась дуже малою, тому 1794 року австрійський уряд її ліквідував, приєднавши до материнської парафії у Дублянах. Костельне майно було передане до дублянського храму, а винниківську святиню згодом віддали греко-католикам (можливо, це відбулось 1820 року, оскільки саме цим роком католики східного обряду датують цей храм). Із утворенням 1913 року парафіяльної експозитури у Ступниці вінницькі римо-католики перейшли до неї. Проте навіть у 30-ті роки їх кількість у селі не перевищувала два десятки осіб. У радянський період храм було зачинено, а 1988 року повернено вірянам та відновлено. Нині він є греко-католицькою церквою свв. Косми і Дем'яна. |
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'.
ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж Статус: КОСТЕЛИ / Звичайні; Належність і стан: КАТОЛИЦЬКІ / Греко-католицькі; Титул: 1. ІСУСА ХРИСТА / Преображення, 2. ІСУСА ХРИСТА / Хреста, страждань; Вік: XVIII століття;