ГНІЗДИЧІВ - Кохавина. Колишня каплиця (стара) (1680). Львівська обл., Стрийський р-н (Жидачівський р-н)

Створено 25.01.2022 10:16

81740 Гніздичів

Поселення Гніздичів вперше згадується в документах у 1462 та 1491 роках. У XVII столітті вже вважалось містечком. У 80-х роках ХІХ століття мало близько 1200 мешканців, переважна більшість яких була українцями. Від 11 травня 1957 року Гніздичів є селищем міського типу, в якому нині проживає понад чотири тисячі осіб. Входив до Жидачівського району, а від 2020 року - до Стрийського.

Кохавина (нині є південною частиною Гніздичева) постала у середині XVII століття на землях містечка Руда. Тут було утворено санктуарій, присвячений Матері Божій, навколо якого і виросло це поселення.

За переказами, 1646 року власниця Руди Анна Воянківська натрапила у місцевому лісі на образ Матері Божої з Дитятком, що висів на дубі. Спочатку його пробували помістити у рудівському костелі св. Станіслава, проте, за легендою, він повертався на старе місце. І вже коштом наступної власниці містечка Терези Виговської 1680 року на цьому місці було збудовано дерев'яну каплицю, до якої урочисто внесли ікону.

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: лютий, 01
1836 - номіновано Львівським архієпископом-митрополитом єпископа Франциска Піштека;
1846 - у Львові помер Львівський архієпископ-митрополит Франциск Піштек, поховали в костелі Матері Божої Громничної, проте 1972 року його рештки перенесли до катедри;
2007 - кардинал Мар’ян Яворський передав реліквії св. архієпископа Йосифа Більчевського колишньому костелу Матері Божої Громничної у Львові;
Наступна дата: лютий, 02
1698 - у Кракові отримав рукоположення в священники майбутній єпископ Стефан Рупневський, помічник у Львові та ординарій в Кам'янці-Подільському і Луцьку;
1755 - рукоположений в священники Плоцьким єпископом-помічником Мартином Залуським майбутній єпископ Ігнатій Оссолінський, ординарій Київський;
1797 - митрополит Львівський архієпископ Фердинанд Кіцький помер в резиденції в Оброшиному, поховали там у спорудженому ним костелі Воздвиження Святого Хреста;
1932 - недобудований храм у Великому Любені освятив архієпископ Болеслав Твардовський під титулом Матері Божої Королеви Польщі;
2019 - єпископа Станіслава Широкорадюка призначено коад’ютором Одесько- Сімферопольської дієцезії та Апостольським адміністратором Харківсько-Запорізької дієцезії;
Не знайшли свого храму у списку подій?
Повідомте про подію за адресою rkc.in.ua@ukr.net

Утворений таким чином санктуарій став місцем паломництва численних вірних, яких з часом вже не могла вмістити каплиця. Тому поруч із нею у другій чверті XVIII століття коштом чергового власника Руди Костянтина Виговського було споруджено дерев'яний костел Успіння Пресвятої Діви Марії, до якого 1755 року перенесли оголошений того ж року чудотворним образ Богородиці, а пізніше - і парафію із Руди.

Але стара каплиця продовжила своє існування. У 1854 році завдяки зусиллям настоятеля о. Євгенія Петруського її було відновлено, а наступного року цей храм консекрував архієпископ Львівський Лукаш Барановський. Наприкінці ХІХ століття технічний стан святині знову суттєво погіршився. Спроби чергового настоятеля о. Яна Тшопінського завдяки проведеним ремонтним роботам його покращити не дали задовільного результату, тому на початку ХХ століття прийняли рішення її розібрати, щоб на цьому місці збудувати нову каплицю.

Чудотворний образ Матері Божої Кохавинської ще 1894 року урочисто перенесли до новозбудованого мурованого костелу Успіння Пресвятої Діви Марії, а після ІІ світової війни вивезли до Польщі.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж Статус: КАПЛИЦІ / Звичайні; Належність і стан: ЗРУЙНОВАНІ / Повністю; Титул: МАТЕРІ БОЖОЇ / Успіння; Вік: XVII століття; Не муровані: Дерев‘яні;
Дієцезії і області
Статус
Належність і стан
Титул
Вік
Духовенство
Не муровані
Інтернет