80600 Броди,
вул. Стуса, 9

Перша письмова згадка про Броди датується 1084 роком, 22.08.1584р. отримали магдебурзьке право, у 1782-1787 роках були осередком циркулу, 1866 року стали повітовим, а з 1940 року є районним центром. Нинішнє населення - понад 23 тисячі мешканців.

У 80-х роках XVI століття у Бродах було споруджено перший костел (дерев'яний), а 1594 року засновано парафію коштом С. Жовкевського. У 166?-167? роках збудовано вже мурований храм коштом С. Конецпольського. 1696 року Баківський єпископ А. Чешейка консекрував костел як свою резиденцію. У 1699 році святиню відновлено зусиллями єпископа Чешейки після пожежі, спричиненої нападом на Броди турків. У XVIII-XIX століттях храм кілька разів ремонтувався після пожеж, а також його було розширено; добудовано каплиці та споруджено дзвіницю. У 1927, 1930, 1933 і 1935 роках здійснено чергові ремонти святині.

81040 Бунів

Бунів — одне з найстаріших західноукраїнських сіл, вперше у документах згадується 1320 роком. Нині населяє його менше восьми сотень мешканців.

Місцеві римо-католики належали до парафії cвв. Апп. Петра і Павла у Яворові. На початку XX століття у Бунові збудували свій мурований костел, який було освячено 1907 року (правда, схематизм Львівської архідієцезії подає в якості дати його спорудження 1910 рік). У 1912 році тут постала парафіяльна експозитура, яка стала самостійною парафією у 1925 році. 1927 року храм покрили бляхою, спорудили дерев'яну дзвіницю та придбали дзвін 'Йосиф'. У 1930 році було оштукатурено будівлю ззовні, а 1936 року садибу парафії формально перенесли до сусіднього села Шутова. Парафія нараховувала близько тисячі вірних, до неї входили католики латинського обряду ще кількох сіл.

80500 Буськ,
вул. Шкільна, 9,
+380 (3264) 234-33,
www: busk.saletyni.org

Перша згадка про Буськ датується 1097 роком, хоча місто вважається заснованим значно раніше, згадується також у XII-XIV століттях. 1411 року Буськ отримав магдебурзьке право, а 20 листопада 1582 року став вільним королівським містом. 1880 року мав майже 4300 мешканців, у тому числі 2215 римо- та 1677 греко-католиків. Від 1966 року був районним центром, нині ж входить до Золочівського району. Населення - понад 8500 мешканців.

Наприкінці XIV - на початку XV століть у Буську на Старому Місті було збудовано перший костел (св. Станіслава) та засновано парафію. Після знищення цієї святині татарами спорудили новий храм 1504 року, але вже на Новому Місті та під титулом Пресвятої Діви Марії.

80014 Варяж

Уперше Варяж згадується 1419 року, потім - у 1482 році, а 1538 року отримав магдебурзьке право. 1880 року у містечку Варяж проживало 1336 жителів, а в селі Варяж - 901. 1919 року містечко втратило міські права. До 1951 року Варяж належав Польщі, а 15.02.1951р. був переданий до складу УРСР. Місцеві поляки переїхали до Польщі, а Варяж заселили українцями з ліквідованого села Середній Угринів на Івано-Франківщині. У 1951-1989 роках називався Новоукраїнкою. Нині у селі менше дев'яти сотень мешканців. Входить до Червоноградського району (раніше - до Сокальського).

Відомо, що 1528 року парафія Преображення Господнього у Варяжі була відновлена (чи заснована?) завдяки місцевому власнику Кристину Ощовському. Ймовірно, що приблизно тоді ж і збудовали перший (дерев'яний) костел. Наступний дерев'яний храм у середині XVIII століття замінили мурованим, проте у 1783-1784 роках його віддали греко-католикам (нині - церква Успіння Богородиці), а парафіяльним став піярський костел св. Марка.

80434 Велике Колодно

Вперше у документах назва села з'явилась 1389 року. Якщо у 80-х роках ХІХ століття українців та поляків у селі було приблизно однаково, то вже наприкінці 30-х років ХХ століття більшість (до 70 відсотків) із майже двох тисяч селян становили поляки. Нині тут проживає понад 1200 мешканців. Село входило до Кам'янко-Бузького району, а тепер - до Львівського.

Католики латинського обряду Великого Колодна належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Жовтанцях. 1860 року у селі було споруджено філіальну муровану каплицю завдяки зусиллям настоятеля парафії о. Яна Ковальського та коштам Юліани Ванди Кабоги із Білки Шляхетської. У 1874-1875 роках завдяки цій же фундаторці збудували також дзвіницю та парафіяльний будинок. 1907 року у Великому Колодні постала парафіяльна експозитура, яка стала самостійною парафією у середині 20-х років.

81555 Великий Любінь

Вперше Любінгород чи Любінь у руських хроніках згадується у XIII столітті. У І половині XV століття Любінь розділився на дві частини, які отримали назви Великого Любіня і Малого Любіня. В австрійські часи завдяки місцевим мінеральним водам Великий Любінь став курортом. Від 18.04.1964 року є селищем міського типу, в якому нині проживає понад 4500 мешканців.

Місцеві римо-католики належали до парафії Воздвиження Святого Хреста у Городку. У 20-х роках ХІХ століття тут було споруджено невеличку каплицю для відпочиваючих, а у ІІ половині цього століття збудовали навпроти готелю каплицю у неороманському стилі. У 1911-1912 роках у Великому Любіні постала парафіяльна експозитура коштом А. Бруніцького, а 1923 року було засновано парафію.

81228 Великі Глі́бовичі

Село Глібовичі, яке лише у другій половині ХІХ століття почали називати Великими Глібовичами, вперше у документі згадується 1442 року. 1880 року тут проживало 1637 мешканців, з яких 1452 були греко- і 158 римо-католиками, 1939 року - 3280 осіб, з них 1980 греко- і 1200 римо-католиків, нині - понад 1400 осіб. Село входило Перемишлянського району, а від 2020 року є частиною Львівського.

Католики латинського обряду північної частини села належали до парафії Пресвятої Трійці у Старому Селі, а південної - до парафії у Соколівці, яка мала такий же титул. Попри те, що чисельність римо-католиків у соколівській частині Великих Глібович приблизно вдвічі перевищувала кількість вірних старосільської частини, саме завдяки зусиллям настоятеля у Старому Селі о. Лаврентія Ожги мурований костел у селі завершили будувати 1907 року, а від 1909 року тут вже здійснювали богослужіння.