82642 Долинівка, У 1835 році власник заснованого 1553 року села Сможе Карл Шайф (Зайф?) поселив на його теренах німецьких колоністів із Чехії, що і стало початком існування нового села, яке отримало назву Феліцієнталь. 1881 року тут проживало 245 мешканців, 1900 року - 468, а 1921 року - 563. У 1940 році радянська влада за угодою з нацистською Німеччиною переселила жителів села німецького етнічного походження до Вартеґау (нацистського утворення в окупованій Польщі), замінивши їх українцями та поляками. 1950 року село назвали Долинівці, а 1989 року цю назву змінили на Долинівку. Нині село нараховує трохи більше трьох сотень осіб. Належало до Сколівського району, а від 2020 року - до Стрийського. Римо-католики села Сможе спочатку належали до парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию, від 1743 року - до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Турці, а 1787 року знову увійшли до стрийської парафії. У 1843 році завдяки Карлу Шайфу у сусідньому селі Климець, яке мало каплицю Опіки Матері Божої, постав душпастирський осередок (капеланія), що охопив кілька навколишніх сіл, у тому числі і Феліцієнталь.
|
||||||||||||||||||
|
У 1860-1861 роках у Феліцієнталі було споруджено дерев'яний костел, архітектором і будівничим якого став тесляр Йоганн Ланґ із богемського села Гоштка. 16 травня 1861 року храм освятили під титулом св. Яна Непомуцького. А 1863 року сюди перенесли із Климця капеланію, яка пізніше стала самостійною парафією. Вона мала філіальні дерев'яні костел в Жупанах (1926р.) та каплиці 1920 року в Аннабергу (нині - Нагірне), 1883 року в Карлсдорфі (хутір Тростяний села Климець) та 1921 року в Тухольці. Наприкінці ХІХ століття понад 1300 вірян обслуговував настоятель о. Томас Мадей, перед І світовою війною понад 1600 вірних перебували під опікою настоятеля о. Йогана Кордека, а від 1933 року майже 2200 парафіян обслуговував адміністратор о. Вікентій Дзівок. Взимку 1938/1939 років у костелі сталась пожежа через запалену після богослужіння свічку, але це вчасно помітили та полум'я погасили. Храм мав три вівтарі: головний св. Яна Непомуцького та бічні Матері Божої і св. Луки. Після переселення німців 1940 року чисельність парафії суттєво скоротилась. Останній її настоятель о. Казимир Полчинський покинув її, ймовірно, 1944 року. Костел радянська влада зачинила та використовувала як склад. 1989 року була спроба його знищення, проте перешкодили місцеві жителі. Наприкінці 80-х - на початку 90-х років колишній римсько-католицький храм став православним, але пізніше перейшов до греко-католиків, які його відремонтували та переосвятили на честь Пресвятої Трійці. Проте 22 жовтня 2006 року ця церква згоріла вщент. На її місці було споруджено нову дерев'яну святиню (частина пожертв на її відбудову надійшла від громадян Німеччини, чиї предки походили з Феліцієнталя). |
||||||||||||||||||
