ЛЬВІВ - Збоїще. Костел Матері Божої Неустанної Допомоги (1998 - 2012). Львівська обл., Львівський р-н (міста)

Створено 17.03.2009 12:00, змінено 15.05.2020 12:00

79037 Львів,
вул. Мазепи, 46,
+380 (32) 293-56-02,
f.b.: 372885339582480

Наприкінці Xст. після занепаду держави білих хорватів східна частина цих земель була приєднана до Київської Русі. Невдовзі білі хорвати відновили свою державність, змінивши етнічну назву на русинів та галичан. У І половині XIIIст. король Данило заснував Львів, а 1272 року було перенесено столицю Галицько-Волинської держави з Холма до Львова. Після приєднання Галичини у 1349р. до Польщі король Казимир надав Львову у 1356р. магдебурзьке право.

Перша писемна згадка про поселення Збоїще, яке нині є частиною Львова, датується 1353 роком. Місцеві римо-католики до ІІсв. війни належали до парафії у Малехові, розташованої поблизу Львова.

У 1992 році місцевим вірним було повернено у дуже зруйнованому стані дерев'яну каплицю, споруджену у 1932-1933 роках. Проте навіть після ремонту святиня перебувала у дуже поганому технічному стані, тому 1998 року її розібрали. І цього ж року розпочалось будівництво мурованого костелу за новаторським проектом З. Отто (Краків), Сергія Юрченка (Київ) та О. Матвіїва (Львів) (наріжний камінь храму освятив 2 червня 1997 року Святіший Отець Йоан Павло ІІ під час візиту до Легниці у Польщі).

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: січень, 28
1392 - консекровано у Тарнові єпископом Матеєм Яніном з Перемишля майбутнього блаженного о. Якова Стрепу, призначеного архієпископом-митрополитом Галицьким;
1917 - о. Ігнатій Дубовський, призначений ординарієм Луцько-Житомирським, консекрований у Санкт-Петербурзі колишнім єпископом-помічником Луцько-Житомирським ординарієм Сейненським Антонієм Карасем;
2001 - проголошено кардиналом Католицької Церкви архієпископа-митрополита Львівського Мар'яна Яворського;
2018 - в Берегові на Закарпатті у костелі Воздвиження Святого Хреста освятили меморіальну дошку святому Ласло до 825-річчя його канонізації;
Наступна дата: січень, 29
2017 - перший єпископ-ординарій Харківсько-Запорізької дієцезії Станіслав Падевський помер в Сенджішові Малопольському (Польща), поховали у гробівці отців-капуцинів на місцевому кладовищі;
Не знайшли свого храму у списку подій?
Повідомте про подію за адресою rkc.in.ua@ukr.net

1 грудня 2001 року єпископ Станіслав Падевський освятив нижню каплицю споруджованого храму, у якій почали відправляти Святі Меси. Мінімалістичний вівтар спроектований і подарований храмові познанським архітектором Веронікою Венславською. Справа до костелу прилягає вузька дзвіниця відкритого типу із трьома дзвонами. Перед входом до храму встановлено залишки придорожної скульптури, датованої 1615 роком. У 2015-2017 роках біля костелу постав Дім милосердя імені св. брата Альберта. 27 червня 2015 року архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував храм, 27 червня 2019 року освятив каплицю Поєднання.

Парафію обслуговують оо.-воскресінці (згромадження Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа), котрі відправляють Служби Божі українською та польською мовами. В парафії працюють брати-альбертинці (згромадження Братів Альбертинців) та сестри-альбертинки (згромадження Сестер Альбертинок Слугинь Убогих), які опікуються спорудженим у 2015-2017 роках біля костелу Домом милосердя імені св. брата Альберта.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж Статус: КОСТЕЛИ / Звичайні; Належність і стан: КАТОЛИЦЬКІ / Римсько-католицькі; Духовенство: 1. МОНАХИ / Воскресінці, CR, 2. МОНАХИ / Альбертинці, Alb, 3. МОНАХИНІ / Інші сестри; Титул: МАТЕРІ БОЖОЇ / Допомоги; Вік: 1. XX століття, 2. XXI століття; Інтернет: Фейсбук-сторінки;
Дієцезії і області
Статус
Санктуарії
Належність і стан
Титул
Вік
Духовенство
Не муровані
Інтернет