ВЕЛИКИЙ ЛЮБІНЬ. Костел Матері Божої Ченстоховської / Матері Божої Королеви Польщі (1930 - 1937). Львівська обл., Львівський р-н

81555 Великий Любінь

Вперше Любінгород чи Любінь у руських хроніках згадується у XIII столітті. У І половині XV століття Любінь розділився на дві частини, які отримали назви Великого Любіня і Малого Любіня. В австрійські часи завдяки місцевим мінеральним водам Великий Любінь став курортом. Від 18.04.1964 року є селищем міського типу, в якому нині проживає понад 4500 мешканців.

Місцеві римо-католики належали до парафії Воздвиження Святого Хреста у Городку. У 20-х роках ХІХ століття тут було споруджено невеличку каплицю для відпочиваючих, а у ІІ половині цього століття збудовали навпроти готелю каплицю у неороманському стилі. У 1911-1912 роках у Великому Любіні постала парафіяльна експозитура коштом А. Бруніцького, а 1923 року було засновано парафію.

Сучасний мурований костел спорудили за проектом Л. Дайчака коштом Курії, Бруніцьких і парафіян у 1930-1937 роках, а 2 лютого 1932 року недобудований храм освятив архієпископ Болеслав Твардовський під титулом Матері Божої Королеви Польщі. Будівельні роботи у храмі продовжувались і далі. Із 40-х років ХХ століття по 1992 рік святиню закрито (гараж). У 1992-2006 роках повернений костел відремонтували.

Великий Любінь, як і раніше, обслуговують дієцезіальні священники з парафії Воздвиження Святого Хреста у Городку.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.