![]() 81507 Вовчухи Датою заснування Вовчухів вважається 1428 рік, згадуються також 1448 року. 1890 року село мало тисячу мешканців, з них 770 поляків та 230 українців (560 римо- та 390 греко-католиків), 1929 року - 1076 жителів. 1945 року більшість поляків переселили до Польщі. Нині у Вовчухах, що належали до Городоцького району, а від 2020 року - до Львівського, проживає сім з половиною сотень осіб. Католики латинського обряду села належали до парафії Пресвятої Трійці у Родатичах. 1896 року, коли їх чисельність перевищила шість сотень, настоятель о. Антоній Сильвестер придбав у родини Сіваків земельну ділянку під філіальну муровану святиню, яку розпочали споруджувати цього ж року. Завдяки фінансовій допомозі Львівської курії, пожертвам вірних та безоплатній праці парафіян вже наступного року храм, в основному, було збудовано, а після мінімально необхідного облаштування освячено 1898 року.
|
||||||||||||||||||
Святиню спорудили із цегли, отриманої за дозволом місцевих власників Карницьких після розбірки господарських будівель їх маєтку, а костельне оснащення було перенесене зі старого дерев'яного храму в Родатичах. Вже від 1906 року при дворі чергових власників села Колішерів резидував делегований із Родатич душпастир о. Флоріан Гриль, який 1910 року переселився до збудованого коштом Львівської курії та пожертв вірян парафільного будинку. Формально ж парафіяльна експозитура у Вовчухах постала у 1909-1911 роках. Під час І світової війни костел втратив два дзвони 1779 та 1780 років. В середині 20-х років парафіяльна експозитура у Вовчухах стала самостійною парафією. 1930 року померлого о. Гриля замінив о. Антоній Ліневич, якому вдалось втекти через кордон із Радянського Союзу. Костел, споруджений із не надто якісних будматеріалів, потребував генерального ремонту, проте частина парафіян стала вимагати будівництва нового храму (інші ж бажали лише відновлення старої святині). У березні 1939 року о. Ліневича, який, перебуваючи у похилому віці, важко переживав цей конфлікт між вірними, замінив о. Казимир Оркуш. Проект нового храму, що мав будуватись коштом зібраних парафіянами пожертв на земельній ділянці, виділеній Колішерами, виконав 1939 року інженер Шпетковський із Перемишля, цього ж року, 4 вересня Львівська курія дозволила його будівництво. Проте ІІ світова війна завадила цим планам. Старий костел мав три дерев'яні вівтарі, відновлені 1933 року - головний св. Архангела Михаїла та бічні Матері Божої і Пресвятої Трійці, орган із старого храму в Родатичах, а також муровану дзвіницю з трьома дзвонами. Парафія, до якої належало ще два села із філіальною каплицею у Братковичах, нараховувала близько півтори тисячі вірян. У травні 1945 року останній настоятель о. Оркуш разом із рухомим костельним майном виїхав до Польщі. Зачинений костел, поділений на два поверхи, радянська влада традиційно використовувала в якості складського приміщення. Нині ж він перебуває у суттєво зруйнованому стані, а дзвіниця повністю знищена. |