82613 Верхнє Синьовидне

Перша письмова згадка про село датується 1240 роком. 1880 року нараховувало понад 1700 селян, переважна більшість яких була українцями. Після 1885 року через село проклали залізницю 'Стрий-Сколе', що посприяло його розвиткуя. Від 1957 року має статус селища міського типу. Нині у ньому проживає близько 3400 мешканців. Належало до Сколівського району, а від 2020 року - до Стрийського.

Нечисленні католики латинського обряду Верхнього Синьовидного спочатку належали до парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию, а пізніше - до парафії Семи Скорбот Матері Божої у Сколему. У 1911-1912 роках, коли їх кількість від моменту будівництва залізниці збільшилась удесятеро та становила понад шість сотень вірних, вони у південній частині села, поблизу дороги на Сколе своїм коштом спорудили філіальний дерев'яний храм, який 1912 року освятили.

У 1933 році у Верхньому Синьовидному була заснована самостійна парафія, першим адміністратором якої став о. Ян Міхарський. Вона охопила римо-католиків десяти сусідніх сіл, чисельність яких майже досягла тисячі осіб, та мала філіальну каплицю 1936 року у Підгородцях. Пізніше парафією опікувались оо.-воскресінці Леон Качинський та Юлій Кальбарчик. Парафіяльний костел містив головний дубовий вівтар Матері Божої Ченстоховської і два соснові бічні - св. Антонія і св. Терези від Дитятка Ісус, а також один дзвін на вежі.

Костел було знищено, за різною інформацією, вже 1939 року чи у серпні 1944 року при відступі німецько-фашистських окупантів. Місце колишньої римсько-католицької святині у радянські часи забудували колгоспними гаражами.