ВЕЛИКІ МОСТИ. Костел Успіння Пресвятої Діви Марії та св. Антонія Падуанського (1837). Львівська обл., Червоноградський р-н (Сокальський р-н)

Створено 04.05.2017 13:18, змінено 23.04.2021 12:13

80074 Великі Мости,
вул. Шептицького, 9/1,
+380 (3257) 661-15

Мости (Мостки) відомі, принаймні, з 1472 року. 25 липня 1549 року поселення отримало магдебурзьке право, а пізніше - назву Августів, яка протрималась лише до кінця XVII століття, коли місто стало Великими Мостами. У 1944-1959 роках було районним центром. Проживає тут 6 тисяч мешканців. Належало до Сокальського району, а тепер - до Червоноградського.

У 1549 році одночасно із отриманням міського статусу було засновано парафію та споруджено костел коштом короля Зигмунта ІІ Августа (саме в його честь і назвали місто). 1662 року храм, як і все місто, знищили татари. У 1837 році збудували мурований костел, який 1882 року було реставровано та консекровано під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії.

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: лютий, 01
1836 - номіновано Львівським архієпископом-митрополитом єпископа Франциска Піштека;
1846 - у Львові помер Львівський архієпископ-митрополит Франциск Піштек, поховали в костелі Матері Божої Громничної, проте 1972 року його рештки перенесли до катедри;
2007 - кардинал Мар’ян Яворський передав реліквії св. архієпископа Йосифа Більчевського колишньому костелу Матері Божої Громничної у Львові;
Наступна дата: лютий, 02
1698 - у Кракові отримав рукоположення в священники майбутній єпископ Стефан Рупневський, помічник у Львові та ординарій в Кам'янці-Подільському і Луцьку;
1755 - рукоположений в священники Плоцьким єпископом-помічником Мартином Залуським майбутній єпископ Ігнатій Оссолінський, ординарій Київський;
1797 - митрополит Львівський архієпископ Фердинанд Кіцький помер в резиденції в Оброшиному, поховали там у спорудженому ним костелі Воздвиження Святого Хреста;
1932 - недобудований храм у Великому Любені освятив архієпископ Болеслав Твардовський під титулом Матері Божої Королеви Польщі;
2019 - єпископа Станіслава Широкорадюка призначено коад’ютором Одесько- Сімферопольської дієцезії та Апостольським адміністратором Харківсько-Запорізької дієцезії;
Не знайшли свого храму у списку подій?
Повідомте про подію за адресою rkc.in.ua@ukr.net

Спочатку парафія належала до Холмської дієцезії, з 1782 року - до Перемишльської, а 1784 року увійшла до складу Львівської архідієцезії. У 30-х роках ХХ століття настоятель о. Ян Кєляр обслуговував до 3 тисяч вірян. У період з 40-х років по 2004 рік костел був закритий і перетворений спочатку на клуб, а потім (після пожежі) - на пекарню.

Придорожна капличка
Придорожна капличка

У 1991 році місцевим вірним повернули придорожну капличку, якою вони послуговувались до повернення у 2004 році і відновлення старого костелу.

Невеликій громаді місцевих римо-католиків та їх душпастирям знадобилось понад двадцять років, щоб розібрати складські прибудови навколо парафіяльної святині та підняти її з руїн. Зокрема, протягом 2008-2017 років було споруджено повністю новий дах храму з маленькими вежами та відбудовано лівий бік святині із захристією.

Збудовано також парафіяльний будинок. 13 червня 2017 року відбудований костел освятив архієпископ Мечислав Мокшицький. Парафію обслуговують дієцезіальні священники.

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж Статус: КОСТЕЛИ / Звичайні; Належність і стан: КАТОЛИЦЬКІ / Римсько-католицькі; Титул: 1. МАТЕРІ БОЖОЇ / Успіння, 2. СВЯТИХ, БЛАЖЕННИХ / А... / Антонія; Вік: XIX століття;
Дієцезії і області
Статус
Належність і стан
Титул
Вік
Духовенство
Не муровані
Інтернет