 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
80300 Жовква,
пл. Вічева, 18,
+380 (3252) 219-66, 215-42,
f.b.: ParafiaZowkwa, parafia.laurentius
Жовква заснована 1597 року на землях давньоукраїнського поселення Винники, перша згадка про яке датується 1368 роком, неподалік відомого з 1242 року древнього міста Щекотів (нині - село Глинськ). 22.02.1603р. отримала магдебурзьке право (її засновник Станіслав Жулкевський належав до давньоукраїнсько роду бояр, що прийняли католицизм). У 1784 році Жовква стала центром циркулу, 1880 року - повіту, а з радянських часів була райцентром, доки 2020 року не увійшла до Львівського району. 1890 року тут проживало 7143 мешканців, з них 1919 греко- і 1430 римо-католиків, нині - понад 13 800 осіб. У 1951-1992 роках місто називалось Нестерів.
У 1543 році у селі Винники, яке потім стало передмістям Жовкви, його власник Андрій Висоцький збудував парафіяльний дерев'яний костел під титулом Пресвятої Трійці (пізніше - св. Андрія).
У 1606-1618 роках у Жовкві споруджено мурований храм коштом Станіслава Жулкевського за проектами та під керівництвом архітекторів Павла Щасливого (до його смерті 1610 року) та Амброзія Прихильного і, можливо, Павла Римлянина. 28 травня 1623 року архієпископ Ян Прухницький консекрував костел під титулом Королеви Небес і свв. Лаврентія і Станіслава єп., а також цього ж року формально заснував парафію (колишній винниківський храм став філіальним). Проте оздоблення, облаштування та оснащення святині продовжувалась і далі, зокрема, вона отримала сім вівтарів.
У 1690 році храм у Жовкві пошкодила пожежа, але його відновили за кошти короля Яна ІІІ Собеського. У 1742-1785 роках костел був колегіатою. У 1822-1823 роках тут служив майбутній архієпископ о. Лукаш Баранецький. У 1862-1867 роках з ініціативи настоятеля о. Йосифа Новаківського храм, занедбаність якого фіксувалась ще архієпископом Вацлавом Сераковським 1767 року, нарешті грунтовно відновили коштом вірних за участю львівських і краківських митців та ремісників, і 12 вересня 1867 року архієпископ Франциск Вежхлейський його реконсекрував.
Жовківський костел реставровували також у 1900-1908 та 1928 роках. Від 1923 року парафію обслуговував настоятель о. Лаврентій Ожга, якого 1936 року замінив о. Ісидор Змора. Тоді парафія нараховувала понад п'ять з половиною тисяч вірян у місті і трьох десятках сусідніх сіл, а свої філіальні святині мали села Глинськ, Деревня, Крехів, Мокротин-Колонія (нині - Відродження), Нова Скварява, Сарнівка (раніше - Rehdorf), Сопошин і Стара Скварява. Храм містив пізньобарокові головний вівтар з образом св. Лаврентія XVIII століття та два бічні вівтарі того ж віку Матері Божої і Пресвятої Тріці, а також ще чотири вівтарі XIX століття св. Антонія Падуанського, св. Франциска, св. Адальберта (Войтеха) і св. Станіслава.
У 1945-1989 роках зачинений радянською владою костел у Жовкві використовувався я к складське приміщення. 28 жовтня 1989 року повернений храм освятив майбутній єпископ о. Рафал Керницький OFM Conv. Відтоді відбувається поетапне відновлення святині, після завершення одного з яких 11 жовтня 1997 року костел освятив архієпископ Мар'ян Яворський (а 25 вересня 2005 року вже як кардинал освятив привезений із Швейцарії та змонтований орган).
З 1997 року в храмі вшановується образ Матері Божої Святого Розарію - копія чудотворної ікони з колишнього жовківського домініканського костелу, оригінал якої знаходиться у монастирі домініканців у Варшаві. 17 листопада 2001 року єпископ Станіслав Падевський OFM Cap коронував жовківську копію образу коронами, які Святіший Отець Йоан Павло ІІ освятив у Львові 26 червня 2001 року.
Парафію обслуговують дієцезіальні священники, працюють черниці згромадження Сестер св. Домініка в Польщі.
