![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
---|
![]() 80014 Варяж Уперше Варяж згадується 1419 року, потім - у 1482 році, а 1538 року отримав магдебурзьке право. 1880 року у містечку Варяж проживало 1336 жителів, а в селі Варяж - 901. 1919 року містечко втратило міські права. До 1951 року Варяж належав Польщі, а 15.02.1951р. був переданий до складу УРСР. Місцеві поляки переїхали до Польщі, а Варяж заселили українцями з ліквідованого села Середній Угринів на Івано-Франківщині. У 1951-1989 роках називався Новоукраїнкою. Нині у селі менше дев'яти сотень мешканців. Входить до Червоноградського району (раніше - до Сокальського). Відомо, що 1528 року парафія Преображення Господнього у Варяжі була відновлена (чи заснована?) завдяки місцевому власнику Кристину Ощовському. Ймовірно, що приблизно тоді ж і збудовали перший (дерев'яний) костел. Наступний дерев'яний храм у середині XVIII століття замінили мурованим, проте у 1783-1784 роках його віддали греко-католикам (нині - церква Успіння Богородиці), а парафіяльним став піярський костел св. Марка.
|
||||||||||||||||||||||||||||||
Черговий власник містечка Марек Матчинський 1688 року запросив до Варяжа піярів та фінансово забезпечив як їхню освітню діяльність (відкриття колегії), так і будівництво костельно-монастирського комплексу, який спочатку був дерев'яний. У 1693 році приступили до спорудження сучасного барокового мурованого храму за проектом архітектора Войцеха Ленартовича, а 1697 року у крипті цього частково спорудженого костелу вже було поховано згаданого раніше Марека Матчинського. Проте лише після оздоблення та оснащення святині її було консекровано 1726 року (під титулом св. Марка, Апостола). 1728 року почали будувати муровану колегію, а 1740 - мурований монастир. У 1796 році дах та вежі костелу пошкодила пожежа, але їх було відновлено, хоча і в дещо зміненій формі. 1810 року храм оздобив фресками відомий львівський митець Станіслав Строїнський. У 40-х - 70-х роках XIX століття парафія нараховувала від 1200 до 1700 вірних, якими опікувався настоятель о. Михаїл Мрочковський. Наприкінці цього та на початку наступного століть тут вже було понад 2 тисячі вірних, а перед ІІсв. війною - близько 3 тисяч. Після 1951 року костел використовувався не за призначенням. У 1983 році з нього зняли бляху, внаслідок чого завалилась частина склепінь та суттєво прискорилось руйнування колишньої святині, внесеної до реєстру пам'яток архітектури національного значення під охоронним номером 495. А була колись найвеличнішим храмом Сокальщини. |
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'.
ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж Статус: КОСТЕЛИ / Звичайні; Належність і стан: ЗРУЙНОВАНІ / Частково; Титул: СВЯТИХ, БЛАЖЕННИХ / М... / Інші; Вік: XVII століття;