823?? Борислав,
вул. Володимира Великого

Борислав вперше згадується у документах від 19 березня 1387 року. Завдяки швидкому росту видобутку нафти у І половині ХІХ століття його 20.05.2010р. об'єднали з Тустановичами разом з присілками Волянка і Попелі, а також з Губичами, Мражницею і Банею Котовською в одне поселення, яке 26.07.1933р. отримало міські права. До 21 травня 1959р. був містом обласного підпорядкування Дрогобицької області, а від 30.12.1962 - Львівської. Нині тут проживає понад 33 тисячі мешканців.

До 1885 року місцеві римо-католики, які належали до парафії cв. Ап. Варфоломія у Дрогобичі, не мали власної святині.

Спільнота римо-католиків у Бориславі була зареєстровна 1991 року. Колишні місцеві римсько-католицькі святині (зокрема, костели cв. Варвари у Тустановичах та Христа Царя у Мражниці) віддали греко-католикам та православним. Тому у 1995-1998 роках було споруджено тимчасову дерев'яну каплицю, на місці колишнього польського кладовища, яку 7 червня 1998 року освятив архієпископ Мар’ян Яворський. Святиня згоріла 2005 року.

А 23 серпня 2006 року поруч із цією каплицею розпочали будівництво мурованого костелу за проектом архітектора Івана Коваленка зі Львова. 29.10.2006р. територію під спорудження храму освятив єпископ Мар'ян Бучек. 16 червня 2007 року кардинал Мар'ян Яворський освятив наріжний камінь костелу, отриманий з храму Матері Божої Неустанної Допомоги і св. Альфонса у Римі. 4 грудня 2009 року архієпископ Мечислав Мокшицький вперше відправив Святу Месу у частковоспорудженому храмі, облаштування якого продовжувалось до 2013 року, а 22 вересня 2013 року консекрував новозбудований костел.

Борислав обслуговують оо.-редемптористи (конгрегация Пресвятого Откупителя) та черниці із згромадження Сестер Служниць Непорочно Зачатої Діви Марії (слугині зі Старої Всі) із парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Трускавці.