ЗАВАЛІВ. Колишній костел Матері Божої з гори Кармель (1862 - 1864). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

48023 Завалів

Згадка про Завалів є в літописах Західної Словенії VIII століття, а у вітчизняних земельних реєстрах вперше згадується 1310 року (в інших документах - у 1395 і 1438 роках). Від 1552р. вважається містом, хоча магдебурзьке право отримав лише у 20-х роках XVIIIст., проте вже 1773 року втратив міські права, залишаючись містечком. У 1850р. тут проживало 1285 осіб, 1890 року - 1326, у тому числі 698 українців і 616 поляків, з них 711 були греко- і 217 римо-католиками, 1939 року – 1190, нині ж - менше півтисячі. Село входило до Підгаєцького району, а від 2020 року - до Тернопільського.

Від 1677 року відомо про існування в Завалові замкової каплиці під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії. Принаймні, від 1765 року Завалів належав до парафії св. Марії Магдалини у Кукільниках (нині - Івано-Франківщина), а потім - до парафії св. Яна Непомуцького у Марковій. Богослужіння в каплиці звершували у західному та східному обрядах латинські капелани та місцеві василіани. У 1766р. каплиця мала три вівтарі - головний з образом Матері Божої Ченстоховської та бічні із іконами Матері Божої. Під час Ісв. війни замок разом із каплицею двічі палили московітські війська, а після ІІсв. війни їх було повністю знищено.

ЗАЗДРІСТЬ. Колишній костел без титулу (1908 - 1911). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

48125 Заздрість

Перша згадка про поселення Заздрість датується 1439 роком. 1890 року у ньому та присілку Новий Тучин проживало понад 1500 мешканців (більшість - українці). Заздрість відома тим, що 1892 року тут народився майбутній очільник Української Греко-Католицької Церкви кардинал Йосиф Сліпий. Нині село нараховує понад дев'ять сотень осіб. Входило до Теребовельського району, а від 2020 року - до Тернопільського.

Римо-католики села належали до парафії св. Миколая єп. у Струсові, яка 1902 року отримала титул Матері Божої Святого Розарію. За чисельності понад півтисячі вірних вони у липні 1908 році заклали фундамент філіального мурованого костелу на земельній ділянці, подарованій місцевим власником Йосифом Голуховським. Храм будували своїм коштом, а завершили споруджненя 1911 року його освяченням.

ЗАЛАВ‘Є. Колишня каплиця Знайдення Святого Хреста (1933 - 1935). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

48174 Залав'є

Перша документальна згадка про село датується 1423 роком, а інша - 1451 роком. Наприкінці ХІХ - на початку ХХ століть тут проживало близько восьми сотень мешканців, з них римо-католиків було лише трохи більше десяти відсотків. Нині ж у селі - понад півтисячі осіб. Належало до Теребовельського району, а від 2020 року - до Тернопільського.

Католики латинського обряду села належали до парафії у Теребовлі. За чисельності понад сотню вірних вони 1912 року намагались збудувати філіальну каплицю на подарованій місцевою владою земельній ділянці, проте невдало. До цього замислу повернулись лише 1932 року, коли вірян у селі стало півтори сотні. Завдяки зусиллям теребовельського настоятеля о. Михайла Папроцького спорудження мурованої святині розпочали 1933 року.

ЗАЛІЗЦІ (Заложці). Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії / каплиця шариток (1889). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

47234 Залізці

Залізці (Заложці) письмово згадуються у 1432, 1441, 1477 та 1483 роках. У 1516 році отримали статус міста, а 1520 року - магдебурзьке право. 1890 року Залізці мали 7295 мешканців, у тому числі 3065 українців і 2846 поляків, 1910 року - 7275, 1921 року - 4773, 1939 року - 6 350, а нині - понад 2600 осіб. До 1962 року були райцентром, з 1961 року є селищем міського типу, яке входило до Зборівського району, а від 2020 року - до Тернопільського.

У першій половині XVI століття у Залізцях збудували перший (ймовірно, дерев'яний) костел та заснували парафію. Наступну (муровану) святиню, споруджену у першій половині XVII століття, відновили 1730 року та освятили у 1738 році під титулом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Нині цей храм перебуває у стані глибокої руїни.

ЗАЛІЗЦІ (Заложці). Колишній костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (1613). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

47234 Залізці

Залізці (Заложці) письмово згадуються у 1432, 1441, 1477 та 1483 роках. У 1516 році отримали статус міста, а 1520 року - магдебурзьке право. 1890 року Залізці мали 7295 мешканців, у тому числі 3065 українців і 2846 поляків, 1910 року - 7275, 1921 року - 4773, 1939 року - 6 350, а нині - понад 2600 осіб. До 1962 року були райцентром, з 1961 року є селищем міського типу, яке входило до Зборівського району, а від 2020 року - до Тернопільського.

Перший (мурований чи дерев'яний) костел у Залізцях не міг постати раніше 1511 року, коли місцева землевласниця Ядвіга Каменецька здійснила його фундацію. Можливо і справді він мав титул св. Антонія, як подають деякі джерела, хоча і не підтверджують церковні документи, але, швидше за все, таку присвяту пізніше приписали храму через святкування відпусту св. Антонія. 13 листопада 1547 року син фундаторки Ян Каменецький суттєво розширив фінансово-майнове забезпечення святині, що і стало офіційним початком парафії.

ЗАЛІЗЦІ (Заложці). Колишній костел св. Лаврентія (Вавжиньца) (1639 - 1645). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

47234 Залізці,
вул. Зелена

Залізці (Заложці) письмово згадуються у 1432, 1441, 1477 та 1483 роках. У 1516 році отримали статус міста, а 1520 року - магдебурзьке право. 1890 року Залізці мали 7295 мешканців, у тому числі 3065 українців і 2846 поляків, 1910 року - 7275, 1921 року - 4773, 1939 року - 6 350, а нині - понад 2600 осіб. До 1962 року були райцентром, з 1961 року є селищем міського типу, яке входило до Зборівського району, а від 2020 року - до Тернопільського.

У 1639 році з дозволу єпископа Луцького Андрія Гембицького настоятель парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Залізцях о. Флоріан Ґранський освятив на передмісті наріжний камінь костелу, спорудження якого коштом місцевих власників Вишневецьких тривало до 1645 року. Цього ж, 1645 року Вишневецькі пожертвували частину своїх доходів від маєтностей у Залізцях на заснування та діяльність монастиря августинів (августинців) при цьому костелі.

ЗАЛІССЯ. Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (1894). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48561 Залісся

Поселення Залісся вперше згадується у XVII столітті (1561 року як Залісне). Під час Гайдамаччини тут оселилось багато польських утікачів із-за Збруча. Нині у селі проживає більше тисячі мешканців.

Римсько-католицька спільнота села Залісся до II світової війни належала до парафії св. Анни в Озерянах. Її чисельність наприкінці ХІХ століття сягнула тисячі вірних. Саме тоді, 1894 року у селі спорудили власну муровану святиню (філіальний костел).