БИЧКІВЦІ. Колишній костел Матері Божої Скорботної (1896 - 1897). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48512 Бичківці

Перша письмова згадка про село датується 1442 роком, наступна - 29 березням 1449 роком. У 80-х роках XIX століття тут проживало приблизно по півтисячі католиків латинського та візантійського обряду, а 1921 року переважну більшість населення вже становили поляки. Нині кількість місцевих жителів перевищує сім сотень.

Римо-католики Бичківців належали до парафії у Хом'яківці. Перша каплиця (правда, приватна) у селі відома із 1816 року, а 1886 року на кладовищі постала мурована каплиця-усипальниця родини місцевих власників Целецьких. І лише 21 жовтня 1896 року було освячено наріжний камінь філіального мурованого костелу. А освятили храм вже 1897 року у другій половині серпня.

БИЧКІВЦІ. Колишня каплиця-усипальниця Целецьких (1886 - 1894). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48512 Бичківці

Перша письмова згадка про село датується 1442 роком, наступна - 29 березням 1449 роком. У 80-х роках XIX століття тут проживало приблизно по півтисячі католиків латинського та візантійського обряду, а 1921 року переважну більшість населення вже становили поляки. Нині кількість місцевих жителів перевищує сім сотень.

Римо-католики Бичківців належали до парафії у Хом'яківці. У 1886 році на кладовищі постала мурована каплиця-усипальниця родини місцевих власників Целецьких, яку освятили 1894 року. І лише 21 жовтня 1896 року було освячено наріжний камінь філіального мурованого костелу Матері Божої Скорботної, спорудження якого завершили наступного року у другій половині серпня. Проте цей храм з точки зору архітектури є значно скромнішим за цвинтарну каплицю.

БІЛА. Колишня каплиця без титулу (1899). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48514 Біла

На околиці Білої є залишки чотирьох давньоруських городищ, у тому числі Моклекова (Мокляківа), згаданого у Шалівському літописі у 1211 та 1214 роках. Перша ж писемна згадка про Біле (Велике Біле) датується 1442 роком. Стало містом, але цей статус втратило у середині XVII століття. У 80-х роках ХІХ століття тут проживало майже 3200 мешканців, переважна більшість яких була українцями. Нині у Білій майже 3600 селян.

У 1484 році Давид Бучацький заснував у «своєму місті Велике Біле костел Різдва Славної Діви Марії» та парафію, першим її настоятелем став о. Станіслав. Проте разом із втратою міських прав приблизно у 1670 році Біла перейшла до домініканської парафії у Чорткові, до якої належала аж до ІІ світової війни. 1899 року завдяки зусиллям чортківського преора о. Мар'яна Кручека OP у Білій постала та була освячена філіальна мурована каплиця з вівтарем Матері Божої.

БІЛИЙ ПОТІК. Костел Матері Божої Ченстоховської (1927 - 1933). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48509 Білий Потік

Поселення Білий Потік вперше згадується у документах у 1442, 1448 та 1564 роках. Його нинішнє населення лише трохи перевищує дві з половиною сотні мешканців.

Римо-католики села належали до парафії св. Антонія Падуанського у Хом'яківці. 6 вересня 1927 року було вмуровано наріжний камінь під будівництво філіального костелу (землю пожертвували М. Флорків, гміна та школа; проект виконав архітектор Втужецький; каміння для будови з міцевої каменоломні пожертвувала гміна). 25 серпня 1933 року новозбудовий завдяки ініціативі настоятеля хом'яківської парафії о. Йосифа Гарри храм освятили під титулом Матері Божої Ченстоховської. Кошти, яких не вистачало на завершення спорудження святині, надали Тернопільске воєводство та Львівська курія.

БІЛОБОЖНИЦЯ. Костел cвв. Апп. Петра і Павла (1999 - 2005). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48530 Білобожниця

Перша письмова згадка про Білобожницю датується 29 січня 1453 року, наступні - 1463 та 1532 роками. Від 1577 року була містечком і мала свій герб. У 1880 році серед понад 950 його мешканців кількість римо-католиків не перевищувала двох з половиною сотень. У 1940-1959 роках Білобожниця була районним центром. Нині - село з населенням приблизно 1600 мешканців.

Костели у Білобожниці існували вже у першій чверті та середині XVII століття, проте парафії так і не було засновано, а місцеві римо-католики належали до парафії св. Антонія Падуанського у Хом'яківці. Наприкінці ХІХ століття для богослужінь використовували цвинтарну калицю бл. Соломії 1889 року. У 1904-1907 роках збудували мурований неоготичний костел, який у середині 30-х років став святинею самостійної парафії. Але після закриття храму у 1946 році його спочатку використовували як складське приміщення, а 1979 року взагалі знищили.

БІЛОБОЖНИЦЯ. Колишній костел cвв. Апп. Петра і Павла (1904 - 1907). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48530 Білобожниця

Перша письмова згадка про Білобожницю датується 29 січня 1453 року, наступні - 1463 та 1532 роками. Від 1577 року була містечком і мала свій герб. У 1880 році серед понад 950 його мешканців кількість римо-католиків не перевищувала двох з половиною сотень. У 1940-1959 роках Білобожниця була районним центром. Нині - село з населенням приблизно 1600 мешканців.

Перший костел у Білобожниці згадується 1615 року, проте 1623 року він вже був серед святинь, знищених турками. Черговиий храм занотовано 1643 року, але знову ж таки 1666 року вказано, що від нього залишилась лише мурована крипта-усипальниця. І немає жодного свідчення, про існування у містечку своєї парафії - місцеві римо-католики належали до парафії св. Антонія Падуанського у Хом'яківці. 1889 року у Білобожниці збудували цвинтарну калицю бл. Соломії, в якій до спорудження костелу здійснювались богослужіння для вірян.

БІЛОБОЖНИЦЯ. Колишня цвинтарна каплиця бл. Соломії (1899 - 1900). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48530 Білобожниця

Перша письмова згадка про Білобожницю датується 29 січня 1453 року, наступні - 1463 та 1532 роками. Від 1577 року була містечком і мала свій герб. У 1880 році серед понад 950 його мешканців кількість римо-католиків не перевищувала двох з половиною сотень. У 1940-1959 роках Білобожниця була районним центром. Нині - село з населенням приблизно 1600 мешканців.

Костели у Білобожниці існували лише у першій чверті та середині XVII століття, а римо-католики належали до парафії св. Антонія Падуанського у Хом'яківці. Не пізніше 1889 року на кладовищі постала мурована цвинтарна каплиця, збудована місцевим власником Калікстом Охоцьким. Після того, як 24 квітня 1900 року її освятив під титулом бл. Соломії хом'яківський настоятель о. Леонард Мочаровський, цю каплицю стали використовувати в якості публічної.