БОРЩІВ. Костел Пресвятої Трійці (1763). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48702 Борщів,
вул. Довбуша, 1,
+380 (3541) 226-38

Борщів засновано у давньоруські часи, оскільки уперше він згадується 1456 роком вже як місто, а на його околицях знайдено давньоруське городище і могильник, а на старому кладовищі - хрест з написом '1330 рік'. 1629 року отримав магдебурзьке право, з 1867 року - повітовий осередок, а з радянських часів є районним цетром. Населення - понад 11 тисяч мешканців.

У 1663 році у Борщові було засновано парафію коштом М. Дудінського. 1763 року спорудили мурований костел замість знищених татарами і турками дерев'яних (вежу святині перебудували з оборонної вежі замку XVII століття). 1871 року храм було освячено під титулом Пресвятої Трійці. Перед І світовою війною чиесльність парафії, до якої входили навколишні села, перевищувала п'ять тисяч вірних.

БУДАНІВ (Будзанів). Костел Воздвиження Святого Хреста (1765). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48154 Буданів

Буданів (Будзанів) заснований як містечко 1549 року на теренах села Скоморохи. У 70-х роках сюди було переселено поляків із Мазовії. У 1940р. став селом та до 1959 року був районним центром. Пізніше належав до Теребовельського району, а від 2020 року - до Чортківського. Нинішнє населення села - понад 1600 мешканців.

У II половині XVI століття тут споруджено перший дерев'яний костел та засновано парафію. 1630 року коштом місцевих власників Ходоровських було збудовано черговий дерев'яний храм, який 1666 року мав вівтарі Святого Хреста (головний), Страждань Господніх і св. Валентина (бічні) та ще один в каплиці. Вже 1718 занотовано, що ця святиня вимагала грунтовного ремонту (мала тоді окрім старого головного вівтарі три бічні - св. Антонія, Коронації Матері Божої і св. Михаїла).

БУДИЛІВ. Колишній костел Матері Божої Святого Скапулярію / Пречистого Серця Пресвятої Діви Марії (1852). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

47623 Будилів

Будилів вперше у документах згадується у другій половинині XIVст., є також багатократні письмові згадка у 1450-1470 роках. 1880 року тут проживало 1290 мешканців, у тому числі 633 греко- і 609 римо-католиків, 1900 року - 1850, з них 931 римо- і 854 греко-католиків, 1939 року - 2320, у тому числі 1310 римо- і 980 греко-католиків (1919 року частину земель поділили на ділянки, оселивши на них польських колоністів), нині село має майже вісім сотень мешканців. Входило до Козівського району, а від 2020 року - до Тернопільського.

Католики латинського обряду села належали до парафії Воздвиження Святого Хреста у Козлові. У 1850 році о. Яків Кершка, призначений за вказівкою архієпископа Лукаша Баранецького експонованим кооператором у Будилові, розпочав збір коштів серед землевласників і вірян парафії на будівництво у селі святині. Місцеві власники Дідушицькі пожертвували земельну ділянку під храм та парафіяльні будівлі, а також частину будматеріалів (іншу частину дав архієпископ Баранецький).

БУРДЯКІВЦІ. Костел Різдва Пресвятої Діви Марії (1909). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48715 Бурдяківці

Село, за непідтвердженими даними, вперше у документах згадується у XV столітті. За іншою інформацією, поселення вважається заснованим 1785 року, що є більш вірогідним. Відоме тим, що 1911 року тут постав перший у Галичині пам'ятник Тарасу Шевченку (авторства архітектора Олександра Лушпинського). Нині у селі проживає трохи менше тисячі мешканців.

Римсько-католицька громада Бурдяківців чисельністю від двох до трьох сотень вірних до Другої світової війни належала до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Скалі (Подільській). 1909 року тут завдяки місцевим власникам (родині Голуховських) було споруджено та освячено мурований філіальний неоготичний костел (інформація про заснування храму у 1871 році, швидше за все, не відповідає дійсності - вперше святиня у Бурдяківцях згадується у схематизмі за 1912 рік; у джерелах костел також інколи датується 1900 роком).

БУЦНІВ. Колишній костел св. Адальберта (Войтеха) (1887 - 1888). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

47730 Буцнів

Поселення Буцнів (Бучнів) вперше у документах згадується у 1464 році, 1469 року отримало маґдебурзьке право. Наступні письмові згадки - у 1473, 1501, 1504 та 1564 роках. 1838 року Буцнів втратив статус міста. У 80-х роках цього століття село нараховувало понад півтори тисячі мешканців, більшість яких була греко-католиками. Нині тут проживає майже півтори тисяч осіб.

Католики латинського обряду села належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Настасові. Ще 1882 року вони, декларуючи готовність збудувати костел, звернулись до Львівської курії з проханням щодо заснування у Буцнові парафію. І вже у 1887-1888 роках задяки коштам міцевого власника Теодора Серватовського та вірян Буцнова і сусідніх Серединок цей храм за проектом львівського архітектора Юліана Захаревича було, в основному, споруджено.

БУЧАЧ. Костел Матері Божої Святого Скапулярію / Успіння Пресвятої Діви Марії (1761 - 1763). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48400 Бучач,
вул. Мулярська, 2,
+380 (3544) 216-67

Бучач у документах вперше згадується 1260 роком, проте у польських джерелах є інформація про його існування ще у XIIст. Отримав магдебурзьке право у 1393 році, яке 1427 року перевели на польське, а у 1515 році магдебургія була відновлена. 1880 року Бучач мав майже 9 тисяч мешканців, з яких 1816 були римо- та 1066 греко-католиками. У 1921-1939 роках місто було центром Бучацького повіту, 1944 року стало районним центром, а від 2020 року належить до Чортківського району. Проживає тут нині понад 12400 мешканців.

Ще 1379 року у Бучачі завдяки Михайлу Бучацькому постала одна з найстаріших у Львівській архідієцезії латинська парафія та споруджено костел. 28 липня 1397 року храм (ймовірно, дерев'яний) було освячено у свято Успіння Пресвятої Діви Марії, потім його замінили мурованим (ймовірно, готичним). Наприкінці XVI століття належав протестантам, а в 70-х роках XVII століття зазнав істотних пошкоджень під час турецьких нападів, зокрема, втратив склепіння.

ВЕЛЕСНІВ. Колишня каплиця без титулу (1927 - 1928). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48351 Велеснів

Вперше у документах це село згадується у 70-х роках XIV століття, наступна писемна згадка - 13 січня 1444 року як Wyelicznyew. А ще є згадки у 1454 та 1468 роках. Етнічний склад населення Велеснева: 1880 рік - 461 українець, 146 поляків, 6 євреїв; 1939 рік - 630 українців, 275 поляків, 15 євреїв. Нині у селі майже сім сотень мешканців. Належало воно до Монастириського району, а тепер увійшло до Чортківського.

Католики латинського обряду села спочатку належали до парафії Пресвятої Трійці у Бариші, а після створення 1925 року парафії cв. Антонія Падуанського у Пужниках увійшли до неї та відвідували там місцевий костел. І лише тоді, у середині 20-х років у Велесневі було заплановано спорудження власної святині (за типовим проектом, отриманим із Львівської курії).