48246 Клювинці

Перша писемна згадка про село під назвою Клюїнце датується 1568 роком. 1619 року власник села Евстахій Копичинський призначив десятину місцевих доходів на утримання вікарія та інших службових осіб парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в Копичинцях. 1900 року село мало понад дві тисячі мешканців (1400 українців, 640 поляків), а 1921 року - 1800 (1076 українців, 672 поляків). Нині ж тут проживає близько 1300 селян. Входило до Гусятинського району, та 2020 року перейшло до Чортківського.

Римо-католики Клювинців, серед яких було чимало українців, належали до парафії св. Йосифа у Хоросткові. Відомо, що, принаймні, від 1816 року тут була приватна каплиця, а філіальний мурований костел разом із парафіяльним будинком збудвали 1894 року, коли чисельність вірних перевищила 700 осіб. Їх було споруджено завдяки зусиллям настоятеля хоростківської парафії о. Казимира Гловінського та коштам Павла Терлецького і вірян. Храм освятили 1895 року.

Наприкінці 1923 року в Клювинцях постала парафіяльна експозитура, до якої увійшли також села Сорока і Верхівці, а 1925 року вона стала самостійною парафією. Її від 1930 року обслуговував адміністратор о. Ян Вілюш, завдяки якому 1931 року було збудовано новий парафіяльний будинок замість старого. В середині 30-х років кількість парафіян перевищила 1200 осіб. Святиня мала три дерев'яні вівтарі (головний - Матері Божої Непорочної, бічні - Пресвятого Серця Ісуса та Серця Матері Божої), а також муровану дзвіницю з трьома дзвонами на 300, 200 і 50 кілограмів.

Останнім місцевим душпастирем був о. Казимир Сьвідкевич. У 1946 році радянська влада костел зачинила, а від 1949 року стала використовувати його в якості зерносховища. Від 1987 року колишщній римсько-католицький храм пустує та поступово руйнується. Правда, у середині 2010-х років зусиллями місцевих селян було відремонтовано дах, а деякі з них плекають надію на створення у селі спільноти вірних та відновлення костелу.