ГЛЕЩАВА. Колишній костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (1907 - 1913). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

48136 Глещава

Перша згадка в документах про Глещаву датується 1349 роком, наступні - 1564 та 1576 роками. У 80-х роках ХІХ століття тут проживало понад 1400 мешканців, третина яких була поляками, нині ж - понад сім сотень. Село входило до Теребовельського району, а від 2020 року - до Тернопільського.

Місцеві римо-католики спочатку належали до парафії у Теребовлі, а від 1897 року - до парафільної експозитури в Іванівці. На початку ХХ століття у Глещаві створили комітет будівництва філіальної святині, для якої земельну ділянку подарувала родина Куштри. За кошти Львівської курії було придбано будівельні матеріали, а 1907 року на місці спорудження костелу (за спрощеним типовим проектом на 400 осіб авторства Тадеуша Обмінського) у тимчасовому наметі звершено перше богослужіння. Завдяки додатковим коштам Львівської курії наступного року почали будувельні роботи, які безоплатно здійснювали самі ж парафіяни.

ГЛИБОЧОК. Костел св. Миколая i Різдва Пресвятої Діви Марії (1866). Тернопільська обл., Чортківський р-н

448731 Глибочок

Вперше поселення Глибочок згадується 1469 роком, у 1494 році його частково спалили татари. Нині у цьому селі проживає понад 1600 мешканців.

У 1866 році у Глибочку було споруджено філіальний мурований костел св. Миколая єп. мч. парафії Пресвятої Трійці у Борщові. У 1867 році тут заснували парафіяльну експозитуру, а 1878 року було формально утворено самостійну парафію, хоча у схематизмах Глибочек ще тривалий час виступає як експозитура. Перед Ісв. війною ця парафія налічувала понад півтори тисячі вірних, котрі проживали ще у двох сусідніх селах.

ГЛІБІВ. Колишній костел Пресвятої Трійці (193?). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48216 Глібiв

Перша писемна згадка про Глібів датується 1410 роком, згадується також 1453 року. На початку 80-х років тут проживало 1542 мешканців, з яких 848 були греко- і 660 римо-католиками, 1939 року - 2200 (українців і поляків було приблизно порівно), нині - майже тисяча осіб. Село входило до Гусятинського району, а від 2020 року є частиною Чортківського.

У 1609 році місцевий власник Войтех (Альберт) Лудзіцький фундував у Глібові парафію, для якої збудував дерев'яний костел Пресвятої Трійці, Пресвятої Діви Марії і Всіх Святих. Цей храм спалили татари 1620 року. Його відбудували, проте 1690 року він знову був знищений разом із селом. У 1716 році парафію із Глібова переніс до сусіднього Гримайлова його власник Адам Сенявський.

ГЛІБІВ. Колишня каплиця-усипальниця без титулу {Козєбродзьких} (189? - 190?). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48216 Глібiв

Перша писемна згадка про Глібів датується 1410 роком, згадується також 1453 року. На початку 80-х років тут проживало 1542 мешканців, з яких 848 були греко- і 660 римо-католиками, 1939 року - 2200 (українців і поляків було приблизно порівно), нині - майже тисяча осіб. Село входило до Гусятинського району, а від 2020 року є частиною Чортківського.

У 1609 році місцевий власник Войтех (Альберт) Лудзіцький фундував у Глібові парафію, для якої збудував дерев'яний костел Пресвятої Трійці, Пресвятої Діви Марії і Всіх Святих. Наступний храм був знищений 1690 року. У 1716 році парафію із Глібова перенесли до сусіднього Гримайлова. Відтоді глібовські віряни належали до неї і своєї святині не мали аж до кінця 30-х років ХХ століття.

ГНИЛЬЧЕ. Колишній костел Імені Матері Божої (1886 - 191?). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

48034 Гнильче

Гнильче вперше документально згадується 1395 року, є письмові згадки у 1437, 1438 і 1441 роках. Принаймні, 1867 року частина села належала настоятелю парафії Пресвятої Трійці у Підгайцях о. Якову Кершкі. У 80-х роках ХІХст. у Гнильчому (разом із присілками Сенявка і Пановичі) проживало 1837 осіб, у тому числі 1256 греко- і 459 римо-католиків. У серпні 1944 року село обезлюдніло внаслідок польсько-українських сутичок, а заселяти його почали лише у середині 1945 року. Спочатку входило до Бережанського району, від 1990 року - до Підгаєцького, а від 2020 року - до Тернопільського.

Місцеві римо-католики належали до парафії Святого Духа у Горожанці. У джерелах інколи згадується якась каплиця у Гнильчому, проте схематизми Львівської архідієцезії ХІХ століття це не підтверджують. 1886 року, коли чисельність вірних сягнула півтисячі, тут коштом Йосифа Громніцького та завдяки їхнім пожертвам розпочали будівництво філіального мурованого костелу.

ГОВИЛІВ. Каплиця св. Софії (Зофії) (1911). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48162 Великий Говилів

Великий та Малий Говилів вперше документально згадуються 1564 роком. Нині у Великому Говилові проживає майже 1200 селян, а в Малому - менше, ніж півтисячі.

Місцева римсько-католицька громада належала до парафії у парафії св. Йосифа у Хоросткові. Її чисельність у II половині ХІХ - І половині ХХ століть збільшилась з 6 до 13 сотень вірян. На початку ХХ століття у Говилові коштом Семенськи-Левицьких спорудили власну муровану філіальну каплицю, яку освятили 1911 року.

ГОРИГЛЯДИ. Колишня каплиця без титулу (1927). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48372 Горигляди

Перша згадка в документах про Горигляди датується 1421 роком, згадуються письмово також 27 червня 1440 року. Населені були переважно українцями. Сьогодні тут проживає понад 1200 мешканців. Село входило до Монастириського району, а від 19 липня 2020 року - до Чортківського.

Римо-католики села належали до парафії св. Миколая у Коропці. Перша філіальна дерев'яна каплиця в Гориглядах у схематизмах Львівської архідієцезії згадується, починаючи із 1913 року, проте її так і не освятили. Наступну і теж дерев'яну каплицю, але на кам'яному фундаменті, було збудовано та освячено 1927 року. Земельну ділянку для неї та будівельні матеріали виділив місцевий власник Людвик Вишневський, замордований чекістами 1940 року.