ЗВИНЯЧ. Колишній костел св. Франциска Ксав'єра (1901 - 1904). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48510 Звиняч

Перша письмова згадка про Звиняч датована 1549 роком. 1890 року у селі проживало майже 2200 мешканців, з них понад дві тисячі - українці, 1900 року - 2335, 1910 року - 2263, 1921 року - 2056, 1931 року - 2210, нині ж чисельність населення складає менше тисячі осіб.

Католики латинського обряду села спочатку належали до парафії Воздвиження Святого Хреста у Буданові і мали публічну каплицю на цвинтарі, освячену 1890 року, в якій здійснювалось богослужіння першого тижня кожного місяця (за не підтвердженими даними, вона постала ще у першій половині ХІХ століття і служила також усипальницею місцевим власникам Мисловським). 3 грудня 1901 року у Звинячі було освячено наріжний камінь мурованого костелу св. Франциска Ксав'єра, спорудження якого завдяки зусиллям та коштам Франциска Мисловського завершили 1904 року.

У 1905 році храм було освячено, а Звиняч перейшов до новоствореної парафільної експозитури у Вербівцях, яка 1925 року стала самостійною парафією. Цікаво те, що стара каплиця у схематизмах Львівської архідієцезії перестає згадуватись лише 1936 року (можливо, приблизно тоді вона перестала існувати, а усипальницею Мисловських став споруджений ними костел). Схоже, що кількість римо-католиків у селі навіть наприкінці 30-х років не перевищувала півтори сотні. Храм мав три вівтарі - головний св. Франциска Ксав'єра та бічні Матері Божої Неустанної Допомоги і Доброго Пастиря, а також муровану дзвіницю. Меси у ньому відправлялись по неділях двічі на місяць.

Фотознімок: Andrii Dydiuk

Після ІІ світової війни зачинений костел спочатку, швидше за все, використовувався як склад, а у 60-х роках його переробили на паровий млин. Нині ж колишній римсько-католицький храм, ймовірно, пустує, а технічний стан його досить задовільний.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.