КРАСНЕ. Костел cв. Антонія / Преображення Господнього (1892 - 1893). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48231 Красне

Перша писемна згадка про село Красне датується 1564 роком. Його населення нині - понад 600 селян. Входило до Гусятинського району, а тепер - до Чортківського.

Місцеві католики латинського обряду належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Товстому. У 1892-1893 роках, коли їх чисельність сягнула тисячі, у Красному було споруджено та освячено під титулом Преображення Господнього мурований філіальний костел коштом власника села Антонія Цеглецького, а 31 січня 1899 року (до п'ятдесятиріччя правління імператора Франца Йосифа) тут створили парафіяльну експозитуру. У 1902 році експозит о. Людвик Мартинович відремонтував храм та оточив його муром, а в 1911-1912 роках експозитом о. Станіславом Цембрухом святиню було розширено.

Костел мав три вівтарі, які не збереглись до нашого часу, - неоготичний головний та два бічні. У 1924 році було придбано два дзвони, а через рік у Красному заснували самостійну парафію. У 1938 році настоятель о. Лукаш Маколондра грунтовно відремонтовав храм. 13 червня 1946 року разом із більшістю парафіян та частиною костельного майна він виїхав до Польщі. У 1949-1993 роках закрита святиня використовувалась як колгоспний склад отрутохімікатів (мурована дзвіниця та дерев'яна капличка поруч не збереглись). 1994 року після капітального ремонту храм було освячено, але вже під титулом св. Антонія.

Джерело фотознімка: templesua2.jimdofree.com

Красне обслуговують дієцезіальні священники з парафії св. Анни у Скалаті.


Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.