![]() 48322 Ковалівка Ковалівка вперше у документах згадується 1587 роком. Було переважно українським селом, в якому поляки селились на північній околиці, що пізніше отримала назву Клебанівка. Після їх репатріації у сорокові роки ХХ століття ця частина Ковалівки була заселена лемками із Польщі. Село належало до Монастириського району, а тепер (за новим адмінподілом) увійшло до Чортківського. Населення - приблизно 1200 мешканців. Ще у першій половині ХІХ століття місцеві римо-католики намагались створити тут парафію, проте лише на початку 60-х років у Ковалівці було встановлено парафіяльну експозитуру, яку обслуговував один із вікаріїв парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у сусідніх Монастириськах, до якої вони належали. У 1862-1864 роках у селі, в основному, було вже споруджено мурований костел (кошти та земельну ділянку для цього було отримано завдяки, зокрема, Францішці Сьвіднінській та Артуру Понінському). Храм освятили відразу ж 1862 року, проте його консекрація відбулась лише після відповідного оздоблення та оснащення святині - 1882 року.
|
||||||||||||||||||||||||||
У 1885 році було встановлено орган, 1897 року костел отримав прибудови до фасаду та з боків, а також настінний розпис, виконаний загадковим J.S. Самостійна парафія постала 16 травня 1904 року після того, як за рахунок жертводавців було суттєво збільшено її фінансове забезпечення. До неї увійшло кілька сусідніх сіл, у тому числі Олеша, де того ж 1897 року завдяки зусиллям експозита о. Мар'яна Шамоти було збудовано філіальну муровану каплицю св. Флоріана. У другій половині 30-х років ХХ століття парафія вже нараховувала понад тисячу вірян у Ковалівці та чотирьох інших селах, а обслуговував їх настоятель о. Петро Бєнко. Після ІІсв. війни храм радянська влада зачинила та традиційно перетворила його на колгоспний склад, проте із середини 80-х років святиня вже не використовувалась, зазнаючи поступового руйнування. Попри критичний технічний стан будівлі, що наближається до повної руїни, вражають досить непогано збережені фрески, наче волаючи до людей про порятунок храму ... Із костельного майна збереглись у місцевій церкві два бічних вівтарі (Пресвятої Трійці і св. Анни) та дзвін 1927 року. |
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'.
ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж Статус: КОСТЕЛИ / Звичайні; Належність і стан: ЗРУЙНОВАНІ / Частково; Титул: МАТЕРІ БОЖОЇ / Інше; Вік: XIX століття;