МАРКОВА. Колишній костел св. Яна Непомуцького (1909). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48313 Маркова

Маркова вперше документально згадується 2 січня 1441 року у книгах галицького суду. Принаймні, від 1578 року належала львівським архієпископам. 1880 року мала 998 мешканців, з яких 624 були греко- і 252 - римо-католиками, нині ж тут проживає близько півтисячі осіб. Село входило до Монастириського району, а від 2020 року - до Чортківського.

Душпастирський осередок у Марковій, яка початково належала до парафії св. Марії Магдалини у Кукільниках (нині - Івано-Франківщина), постав 1777 року завдяки фундації архієпископа Львівського Вацлава Сераковського та кульницького настоятеля о. Валентина Цвинарського. У 1778 році їх коштом було збудовано перший, дерев'яний костел, який вже тоді отримав титул св. Яна Непомуцького.

Станом на 1820 рік цей храм мав 3 вівтарі: головний із образами св. Яна Непомуцького та св. Валентина і бічні (перший - з іконами Матері Божої і св. Антонія Падуанського, другий - з образами Христа Розіп'ятого і св. Миколая). Втім, вже тоді святиня потребувала ремонту, але, схоже, що його так і не дочекалась, бо 1882 року під час візитації зазначено, що костел може от-от розвалитись, та рекомендовано перенести богослужіння до церкви. І лише наступного року храм було частково відновлено, проте 1889 року зафіксовано нові проблеми із технічним станом сакральної будівлі.

Фотознімок: Матеуш Сьвістак

У 1895 році розпочалась підготовка до будівництва нового, мурованого костелу поблизу старого, а наступного - виготовили проектно-кошторисну документацію на його спорудження невідомого авторства. Відомо лише, що якісь елементи святині були запроектовані львівськими архітекторами Теодором Тальовським (1906р.) та Владиславом Годовським (1909-1910рр.). Не відомо також, коли розпочалось будівництво храму, проте завершилось воно, в основному, 1909 року, і повністю профінансував його тодішній архієпископ Львівський Йосиф Більчевський.

Джерело фотознімка: ishchuk.net

Під час Ісв. війни старий дерев'яний костел згорів. Від 1924 року парафію чисельністю близько 1200 вірних у Марковій та ще двох сусідніх селах обслуговував настоятель о. Павло Шулятицький, якого 1939 року замінив адміністратор о. Каетан Войтас. Були лише дві філіальні святині - в Товстобабах (нині - Високе) і Завалові, доки ці села не виділились із марківської парафії.

Фотознімок: Tsvitana Gorobivska

У січні 1944 року від рук бойовиків УПА загинув останній адміністратор парафії о. Миколай Ференц. Храм у Марковій зачинили, а костельне майно перенесли до церкви, де воно і згоріло під час пожежі 1958 року. Спочатку костел використовували як колгоспне складське приміщення, проте від 1984 року він пустує та руйнується, хоча його і намагаються тримати у більш-менш впорядкованому стані.

Фотознімок: Матеуш Сьвістак
ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.