47843 Жеребки Жеребки утворились 1951 року від злиття Королівських (Великих, Перших - 1946-1950 роки) та Шляхетських (Малих, Других - 1946-1950 роки) Жеребків. Останнє село (Жеребки Шляхетські), де на початку XX століття і було споруджено святиню, вперше згадується у 1574 році. 1890 року в Жеребках Королівських проживало майже вісім сотень мешканців (524 українців, 261 поляків), а у Шляхетських - понад півтисячі (460 українців, 69 поляків), 1914 року 1020 і 788 відповідно, 1921 року - 999 і 544, 1931 року - 1003 і 581, а нині об'єднане село нараховує майже сім сотень мешканців. Входило до Підволочиського району, а від 2020 року - до Тернопільського. Місцеві римо-католики спочатку належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Чернелові-Мазовецькому (село після ІІсв. війни називали Жуковим, у 1957-2016рр. - Жовтневим, а нині є Соборним), проте 1851 року перейшли до новоутвореної капеланії Різдва св. Йоана Хрестителя у Галущинцях, яка у 1877-1878 роках стала самостійною парафією. Їх чисельність у період із середини ХІХ століття до І світової війни збільшилась з двох сотень до майже трьох з половиною.
|
||||||||||||||||||||||||||
|
Точне датування спорудження філіального костелу є проблемним через відсутність необхідної інформації. Оскільки цей храм є майже точною копією каплиці, збудованої у 1910-1912 роках у Старому Скалаті, то можна припустити, що його спорудили за спільним проектом до початку І світової війни. Проте відсутність згадки про жеребківську святитню у схематизмах Львівської архідієцезії може означати лише одне з двох: або, наймовірніше, вона тоді була приватною, або схематизми помилились, що теж іноді траплялось. Можливо, 1936 року храм ремонтували. Він мав неоготичний дерев'яний вівтар із скульптурками Матері Божої в центрі та святих Петра і Павла з боків. Із 40-х років XX століття по 1995 рік ця святиня перебувала зачиненою, вівтар з неї перенесли до цвинтарної каплиці у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині. Після повернення костел було відновлено. Жеребки обслуговують дієцезіальні священники з парафії св. Станіслава Костки у Колодіївці. |
||||||||||||||||||||||||||
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'.
ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж Статус: КОСТЕЛИ / Звичайні; Належність і стан: КАТОЛИЦЬКІ / Римсько-католицькі; Титул: СВЯТИХ, БЛАЖЕННИХ / П... / Павла, Петра; Вік: XX століття;
