![]() 48164 Кобиловолоки Перша письмова згадка про село датується 1394 роком під назвою Кобиляки, потім поселення згадується у 1456, 1471, 1491 та 1496 роках. У 80-х роках ХІХ століття за кількістю українці у селі майже утричі перевищували поляків, проте у 30-х роках ХХ століття їх вже було майже порівно. У 1964-1990 роках Кобиловолоки називались Жовтневим. Нині тут проживає майже 1600 селян. Село належало до Теребовельського району, а тепер - до Тернопільського. Місцеві римо-католики входили до парафії Пресвятої Трійці у Янові Теребовельському (нині - Долина). 1891 року завдяки зусиллям янівського настоятеля о. Михаїла Ліци та коштам місцевих власників Дунін-Борковських у Кобиловолоках збудували та освятили філіальний мурований костел разом із парафіяльним будинком. І цього ж року тут постала парафіяльна експозитура. У 1902 році цей храм консекрував архієпископ Йосиф Більчевський під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії. Перед І світовою війною тут служив експозит о. Петро Тшнадель.
|
||||||||||||||||||||||||||
У 1925 році в Кобиловолоках було утворено самостійну парафію, яка пізніше охопила також мазурську колонію Вітосівку (біля села Мшанець), а також села Млиниська, Мшанець і Папірню із філіальними каплицями 1912, 1930 та 1893 років відповідно. Відомо, що 1926 року під час візитації парафії було занотовано її 'фатальний стан' попри те, що вона отримала пожертву від родини місцевих власників Борковських. Від 1929 року парафію адміністрував о. Антоній Пшибильський, який у середині 30-х років обслуговував понад 1700 вірян. В лютому 1945 року останній душпастир о. Зигмунт Гендзінський переїхав до Янова, забравши зі собою частину костельного майна, а решту передав греко-католицькій церкві, бо її парох допомагав римо-католикам. Більшість парафіян польського етнічного походження було переселено до Польщі. Костел радянська влада зачинила, а від 1952 року використовувала в якості складського приміщення колгоспу. Нині колишній римсько-католицький храм пустує та руйнується. |
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'.
ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж Статус: КОСТЕЛИ / Звичайні; Належність і стан: ЗРУЙНОВАНІ / Частково; Титул: МАТЕРІ БОЖОЇ / Різдва; Вік: XIX століття;