![]() 48125 Заздрість Перша згадка про поселення Заздрість датується 1439 роком. 1890 року у ньому та присілку Новий Тучин проживало понад 1500 мешканців (більшість - українці). Заздрість відома тим, що 1892 року тут народився майбутній очільник Української Греко-Католицької Церкви кардинал Йосиф Сліпий. Нині село нараховує понад дев'ять сотень осіб. Входило до Теребовельського району, а від 2020 року - до Тернопільського. Римо-католики села належали до парафії св. Миколая єп. у Струсові, яка 1902 року отримала титул Матері Божої Святого Розарію. За чисельності понад півтисячі вірних вони у липні 1908 році заклали фундамент філіального мурованого костелу на земельній ділянці, подарованій місцевим власником Йосифом Голуховським. Храм будували своїм коштом, а завершили споруджненя 1911 року його освяченням.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оснащення костелу відбувалось дуже повільно (навіть наприкінці 30-х років воно не було достатнім), тому, вочевидь, храм не тільки не був консекрований, але й навіть не отримав присвячення. Мав лише один вівтар з образом бл. Якова Стрепи та гіпсовими скульптурками Матері Божої з Дитятком, св. Йосифа і св. Франциска Асизького. Проте 1930 року знову ж таки коштом вірян Заздрості, кількість яких тоді збільшилась майже до тисячі, збудували мурований парафіяльний будинок та заснували самостійну парафію, до якої також увійшли присілки Новий Тучин (понад дві сотні вірних) і Полапи (чи Поплави?). У 1938-1939 роках було споруджено дзвіницю, яка мала лише один дзвін. Від 1938 року понад тисячу католиків латинського обряду обслуговував адміністратор парафії о. Казимир Лєхман. Він покинув Заздрість 13 лютого 1945 року, забравши зі собою майже все костельне майно, до Польщі виїхали також парафіяни-поляки. Храм було зачинено, а від 1949 року його стали використовувати як зерносховище. 2006 року колишню римсько-католицьку святиню отримали греко-католики, які після ремонту та перебудови освятили її 2007 року як церкву св. Йосифа Обручника при парафії Воздвиження Чесного Хреста (католики східного обряду так і не змогли повернути від православних свій колишній храм Воздвиження Чесного Хреста, збудований ще дідусем кардинала Сліпого). |
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'.
ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж Статус: КОСТЕЛИ / Звичайні; Належність і стан: КАТОЛИЦЬКІ / Греко-католицькі; Титул: Відсутній чи не відомий титул; Вік: XX століття;