 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
47723 Драганівка
Поселення існувало ще, принаймні, наприкінці XV століття як королівська власність, проте було спустошене під час козацько-польської війни у середині XVII століття. Тому пізніше сюди переселили поляків із Мазурії. Перша писемна згадка про це село як Драганівку чи Траганівку датується 1708 роком, є також згадка 1729 року. У 80-х роках ХІХст. тут проживало понад 1400 мешканців, з них близько 1200 римо-католиків, а 1914 року - майже 2200 (римо-католиків понад півтори тисячі), нині ж село нараховує понад дев'ять сотень осіб.
Католики латинського обряду села належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Настасові. 1851 року віряни Драганівки та сусідніх Почапинець зібрали початкові кошти на будівництво костелу (земельну ділянку пожертвувала родина місцевих власників Соболевських). Ще до спорудження храму, у 1852 році у Драганівці коштом місцевої влади та Соболевських було утворено капеланію, до якої увійшли також Почапинці. Будівництвом храму, присченого спочатку Відвіданню Єлизавети Пресвятою Дівою Марією, опікувався настасівський вікарій о. Мартин Малявський.
У 1858 році за кошти вірних з Драганівки, Почапинець і навколишніх сіл, а також релігійного фонду спорудження мурованого костелу завершили, а освятили його вже під титулом Матері Божої Сніжної. Станом на 1859 рік святиня мала головний вівтар Матері Божої, який зберігся до сьогодні, та бічні Матері Божої і св. Миколая, а також дерев'яну дзвіницю із трьома дзвонами. 6 червня 1872 року оснащений храм консекрував архієпископ Львівський Франциск Вежхлейський.
У 1887-1888 роках капеланія у Драганівці стала парафією, а в 1902-1903 роки святиню розбудовали завдяки релігійному фондові та пожертвам (ймовірно, що тоді ж спорудили також муровану дзвіницю). На початку 30-х років, коли парафію став обслуговувати настоятель о. Тадеуш Відацький, відбувся частковий ремонт костелу. Наприкінці міжвоєнного періоду парафія мала близько трьох тисяч вірян та філіальну каплицю у Почапинцях. Останній настоятель о. Кароль Мазуркевич виїхав до Польщі 13 жовтня 1945 року, а зачинений костел до 1990 року використовувався радянською владою як зерносховище.
Після повернення храм завдяки о. Йосифу Хромику та пожертвам колишніх парафіян було відремонтовано. 24 жовтня 1992 року його освятив єпископ Рафал Керницький OFM Conv. Драганівку обслуговують дієцезіальні священники, працюють черниці згромадження Сестер Францисканок Марії Неустанної Допомоги.
