 |
 |
 |
 |
 |
 |
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
47375 Романове Село Перша писемна згадка про Романове Село датується 12 жовтня 1444 року, згадується також у документах 1574 і 1649 років. У 1857р. в селі проживало 709 осіб, 1880 року - понад 800 (315 римо-католиків), 1921 року - 1101 мешканців, а нині - майже дев'ять сотень. Романове Село входило до Збаразького району, а від 2020 року - до Тенопільського. Місцеві католики латинського обряду спочатку належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Чернелові-Мазовецькому (це село у радянські часи спочатку називалось Жуковим, у 1957-2016рр. - Жовтневим, а нині - Соборним), проте 1871 року перейшли до новоутвореної капеланії Різдва св. Йоана Хрестителя у Галущинцях, яка у 1877-1878 роках стала самостійною парафією.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
У 1931 році, коли чисельність вірян у Романовому Селі майже досягла півтисячі, у тій частині села, яка називалась Мазурівкою, було завершено спорудження філіального костелу Пресвятого Серця Господа Ісуса у романському стилі. Храм постав завдяки зусиллям галущинського настоятеля о. Віктора Малявського коштом вірних на земельній ділянці, подарованій Аполонією Моравською, яка також допомогла у будівництві та оснащенні святині. Станом на 1935 рік костел вже мав тимчасовий головний вівтар з образом Пресвятого Серця Ісуса, ікони Хресної дороги, дзвін на тимчасовій дзвіниці та інше досить значне костельне оснащення. У храмі регулярно звершувались богослужіння раз на місяць. Після ІІ світової війни радянська влада зачинену святиню спочатку використовувала як складське приміщення, а пізніше у ній було облаштовано пекарню (добудували цегляну димову трубу, зробили двері у пресбітерії тощо). Нині ж колишній костел перебуває у суттєво зруйнованому стані. За непідтвердженою інформацією, у місцевій церкві є частина костельних предметів. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
