![]() 47281 Кокутківці Кокутківці відомі, принаймні, від XVII століття. У 1890 році у селі проживало 564 мешканців, 1910 року - 676, 1914 року - 647, у тому числі 384 римо- і 232 греко-католиків, 1931 року - 635, а нині - лише близько 130 осіб. Село входило до Зборівського, а від 2020 року - до Тернопільського. Місцеві католики латинського обряду належали до парафії св. Йосифа в Озерній. У 1902 році Матвій Колтовський і Лаврентій Шарий віддали свої земельні ділянки під будівництво костелу у Кокутківцях. І цього ж року коштом вірян та завдяки дотаціям землевласника в Альбінівці Францішка Саковича і Львівської курії спорудження храму розпочалось. У листопаді озерянський настоятель о. Томаш Горечий освятив наріжний камінь святині, а в грудні вже був готовий фундамент.
|
||||||||||||||||||||||||||
У 1907 році в Кокутківцях збудували парафіяльний будинок, а 1908 року завершили, в основному, спорудження костелу. Цього ж року у селі постала парафіяльна експозитура. Храм ще потребував внутрішніх робіт із оздоблення та оснащення, проте вже мав неоготичний дерев'яний головний вівтар із скульптуркою Матері Божої Непорочної та кількома образами. Після І світової війни експозитура в Кокутківцях 1925 року стала повноцінною парафією, у складі якої в 30-х роках перебували також села Висипівці, Нестерівці і Серединці (в останньому була філіальна каплиця). Понад 1700 вірян від 1936 року обслуговував адміністратор о. Ігнатій Ляпе. Храм тоді мав окрім вже згаданого головного вівтаря також бічний вівтар із скультурками Пресвятого Серця Ісуса в центрі та святих Петра і Павла з боків, а також муровану дзвіницю з трьома дзвонами. Парафіяни-поляки разом із своїм душпастирем о. Францішком Пизнарем та частиною костельного майна 15 березня 1945 року виїхали із Кокутківців до Польщі. Ймовірно, що в радянський час храм використовували в господарських цілях, нині ж колишня римсько-католицька святиня перебуває у суттєво зруйнованому та занедбаному стані. |
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'.
ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж Статус: КОСТЕЛИ / Звичайні; Належність і стан: ЗРУЙНОВАНІ / Частково; Титул: МАТЕРІ БОЖОЇ / Інше; Вік: XX століття;