ОЗЕРНА. Костел св. Йосифа (1864). Тернопільська обл., Тернопільський р-н (Зборівський р-н)

Створено 06.10.2011 12:00, змінено 24.01.2023 09:19

47264 Озерна

Озерна вперше згадується у документах 1469 року, а в 1472 році фігурує як два поселення - Велика і Мала Озерна. З часом старе поселення (Мала Озерна) щезло, а нове (Заозерна, Велика Озерна, згодом - Озерна) у 1542 та 1545 роках вже вважалось містечком, яке, правда, міські права отримало лише на початку XVII століття. 1880 року мало 4939 мешканців, з яких приблизно 1900 були греко- і 1440 римо-католиками, нині ж тут проживає менше чотирьох тисяч осіб. Від 1941 року є селом, що належало до Зборівського району, а від 2020 року - до Тернопільського.

На початку 30-х років XVII століття в Озерній було засновано парафію та споруджено перший дерев'яний костел коштом місцевого власника Якова Собеського, батька майбутнього короля. 1692 року цей храм відбудували після знищень, завданих татарськими та козацькими нападами.

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: лютий, 01
1836 - номіновано Львівським архієпископом-митрополитом єпископа Франциска Піштека;
1846 - у Львові помер Львівський архієпископ-митрополит Франциск Піштек, поховали в костелі Матері Божої Громничної, проте 1972 року його рештки перенесли до катедри;
2007 - кардинал Мар’ян Яворський передав реліквії св. архієпископа Йосифа Більчевського колишньому костелу Матері Божої Громничної у Львові;
Наступна дата: лютий, 02
1698 - у Кракові отримав рукоположення в священники майбутній єпископ Стефан Рупневський, помічник у Львові та ординарій в Кам'янці-Подільському і Луцьку;
1755 - рукоположений в священники Плоцьким єпископом-помічником Мартином Залуським майбутній єпископ Ігнатій Оссолінський, ординарій Київський;
1797 - митрополит Львівський архієпископ Фердинанд Кіцький помер в резиденції в Оброшиному, поховали там у спорудженому ним костелі Воздвиження Святого Хреста;
1932 - недобудований храм у Великому Любені освятив архієпископ Болеслав Твардовський під титулом Матері Божої Королеви Польщі;
2019 - єпископа Станіслава Широкорадюка призначено коад’ютором Одесько- Сімферопольської дієцезії та Апостольським адміністратором Харківсько-Запорізької дієцезії;
Не знайшли свого храму у списку подій?
Повідомте про подію за адресою rkc.in.ua@ukr.net

У 1765 році озерянська святиня повністю згоріла разом із оснащенням, проте її швидко відновили, причому, знову з дерева. Станом на 1821 рік костел вже був у поганому технічному стані та містив три дерев'яні вівтарі (головний із трьома образами Христа Розіп'ятого, Пресвятої Трійці і св. Архангела Михаїла та бічні, кожний з яких мав по дві ікони - Матері Божої і Непорочного Зачаття Матері Божої та св. Йосифа і св. Антонія), а також інше значне оснащення.

Джерело фотознімка: ukrainaincognita.com

У 1864 році в Озерній поруч з дерев'яним збудовали новий мурований храм коштом парафіян та завдяки зусиллям настоятеля о. Ігнатія Незбутна. 1905 року було споруджено муровану дзвіницю. У 1926-1927 роках відбулась реконструкція костелу, а 1934 року перебудували дзвіницю. Від 1935 року парафію, що налічувала близько 3200 вірян у містечку та ще трьох селах, обслуговував настоятель о. Сігізмунд Бяловус, а мала вона філіальні святині у селах Цебрів і (раніше) Білківці, Богданівка, Кокутківці та Серединці, а також цвинтарну в Озерній. Храм, як і попередній, містив три вівтарі: головний був із трьома іконами Христа Милятинського, Святої Родини і св. Архангела Михаїла, бічні з п'ятьма образами Пресвятого Серця Ісуса, св. Антонія і св. Йосифа та Матері Божої і св. Станіслава Костки. Дзвіниця мала чотири дзвони, придбані після 1918 року.

У середині травня та 4 червня 1945 року парафіяни-поляки разом із о. Бяловусом двома транспортами виїхали до Польщі, забравши зі собою частину костельного майна. Близько 1950 року зачинений храм в Озерній радянська влада перетворила на колгоспний склад. Повернули святиню вірним 1996 року. Відтоді триває її ремонт та оснащення.

Джерело фотознімка: ukrainaincognita.com

Озерну обслуговують дієцезіальні священники з парафії Божого Милосердя та Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі.

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж Статус: КОСТЕЛИ / Звичайні; Належність і стан: КАТОЛИЦЬКІ / Римсько-католицькі; Титул: СВЯТИХ, БЛАЖЕННИХ / Й,Я... / Йосифа; Вік: XIX століття;
Дієцезії і області
Статус
Належність і стан
Титул
Вік
Духовенство
Не муровані
Інтернет