47204 Заруддя Перша писемна згадка про Заруддя - 1570 рік, згадується також 1583 року. Принаймні, від 1637 року було містечком. Від 1791 року поселення було власністю домініканців із Підкаменя на Львівщині, які 1928 року поділили частину своїх земель, щоб оселити тут польських колоністів. У 1890 році в Зарудді проживало 411 мешканців, у тому числі 272 українців і 136 поляків, нині - чотири сотні осіб. Село входило до Зборівського району, а від 2020 року - до Тернопільського. Місцеві католики латинського обряду належали до парафії св. Анни у Зборові. Принаймні, зі середини 80-х років ХІХ століття у Зарудді існувала каплиця при дворі, якою опікувався греко-католицький священник. Але вже через десять років схематизми Львівської архідієцезії її подають як приватну. Філіальний мурований храм у селі, збудований коштом підкамінських домініканців у 1905-1907 роках, містять всі детальні схематизми, починаючи із 1908 року (правда, 1936 року її чомусь датують 1912 роком).
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Якщо до І світової війни у Зарудді мешкало лише близько сотні вірян, то у другій половині 30-х років їх чисельність становила вже півтори сотні. 1937 року підкамінські домініканці передали на користь парафії, що створювалась у селі, земельну ділянку, костел і будинок, який потім переробили на парафіяльний. На ремонт як цього будинку, так і храму було отримано дотацію із благодійного фонду. Остаточно парафію заснували 1 березня 1939 року. Її першим адміністратором став о. Станіслав Синувка. Парафія у Зарудді охопила трохи менше десятка сусідніх сіл із філіальною каплицею у Пліснянах та нараховувала 1939 року 750 вірних, а костел мав лише одни вівтар та дерев'яну дзвіницю із дзвонами. Після ІІ світової війни радянська влада використовувала його традиційно як складське приміщення. Десь у середині 2000-х років колишню римсько-католицьку святиню отримали греко-католики, які її відремонтували і 2008 року освятили як церкву св. Івана Богослова. У грудні 2020 року в Зарудді знайшли захований неподалік костелу на початку ІІ світової війни церковний дзвін. Його переховували ще у І світову війну, а закопали 1939 року. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'.
ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж Статус: КОСТЕЛИ / Звичайні; Належність і стан: КАТОЛИЦЬКІ / Греко-католицькі; Титул: МАТЕРІ БОЖОЇ / Допомоги; Вік: XX століття;
