ЗАЛІЗЦІ (Заложці). Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії / каплиця шариток (1889). Тернопільська обл., Тернопільський р-н (Зборівський р-н)

Створено 30.09.2011 12:00, змінено 31.01.2023 09:13

47234 Залізці

Залізці (Заложці) письмово згадуються у 1432, 1441, 1477 та 1483 роках. У 1516 році отримали статус міста, а 1520 року - магдебурзьке право. 1890 року Залізці мали 7295 мешканців, у тому числі 3065 українців і 2846 поляків, 1910 року - 7275, 1921 року - 4773, 1939 року - 6 350, а нині - понад 2600 осіб. До 1962 року були райцентром, з 1961 року є селищем міського типу, яке входило до Зборівського району, а від 2020 року - до Тернопільського.

У першій половині XVI століття у Залізцях збудували перший (ймовірно, дерев'яний) костел та заснували парафію. Наступну (муровану) святиню, споруджену у першій половині XVII століття, відновили 1730 року та освятили у 1738 році під титулом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Нині цей храм перебуває у стані глибокої руїни.

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 02
1887 - костел у Боянах на Буковині освятили під титулом св. Йоана Непомуцького;
1991 - у Ряшеві (Польща) відбулась беатифікація єпископа Йосифа Пельчара, ординарія Перемишльського;
1997 - Святіший Отець Йоан Павло ІІ під час візиту до Легниці у Польщі освятив наріжний камінь храму Матері Божої Неустанної Допомоги у Львові на Збоїщах;
2007 - єпископ Леон Дубравський освятив каплицю у монастирі оо.-маріянів у Могилеві-Подільському на Вінничині;
Наступна дата: червень, 03
1883 - в костелі св. Катерини у Санкт-Петербурзі Вільнюським єпископом Каролем Гриневецьким рукоположений в єпископи о. Антон Церр, призначений єпископом-помічником Тираспольським;
1939 - помер у Тарнові (Польща) колишній єпископ-помічник Львівський Франциск Лісовський;
1984 - висвячений на священника у Ризі майбутній єпископ Станіслав Широкорадюк (ординарій Харківсько-Запорізький та Одесько-Сімферопольський);
2016 - єпископ Леон Дубравський за участю архієпископа Клаудіо Ґуджеротті проголосив костел Пресвятого Серця Ісуса Христа дієцезіальним санктуарієм;
2019 - єпископ Едуард Кава освятив у Львові каплицю Матері Божої Неустанної Допомоги (каплицю Розена) костелу Матері Божої Громничної;
Не знайшли свого храму у списку подій?
Повідомте про подію за адресою rkc.in.ua@ukr.net

У 1801 році шаритки (сестри милосердя св. Вікентія де Поля) розпочали своє служіння у Залізцях у будинках колишнього монастиря августинів, опікуючись лікарнею та жіночою школою. 1841 року будівлі було розширено, а у 1889 році споруджено окрему муровану каплицю, яку 24 серпня того ж року консекрував єпископ-помічник Львівський Ян Пузина. Під час І світової війни заклад шариток було знищено, проте храм, за винятком даху, суттєво не постраждав. Ним стала послуговуватись парафія (до відновлення свого костелу), оскільки парафіяльна святиня зазнала істотних ушкоджень.

Джерело фотознімка: templesua2.jimdofree.com

Заклад шариток у Залізцях почали відбудовувати 1926 року, а завершили аж 3 вересня 1939 року його урочистим освяченням. Радянська влада каплицю сестер милосердя зачинила та використовувала як складське приміщення. 1994 року її повернули римо-католикам, які здійснили посильний ремонт храму та освятили під титулом майже повністю зруйнованого парафіяльного костелу - Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії.

Залізці обслуговують дієцезіальні священники з парафії Божого Милосердя та Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі.

У Залізцях від 1639 року також був монастир августинів. Після ліквідації ордену австрійська влада їхній костел св. Лаврентія 1801 року передала греко-католикам.

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж Статус: КОСТЕЛИ / Звичайні; Належність і стан: КАТОЛИЦЬКІ / Римсько-католицькі; Титул: МАТЕРІ БОЖОЇ / Непорочного Зачаття; Вік: XIX століття;
Дієцезії і області
Статус
Належність і стан
Титул
Вік
Духовенство
Не муровані
Інтернет