КОЛОДІЇВКА. Костел св. Станіслава Костки (1993 - 1998). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

47844 Колодіївка,
+380 (3543) 334-25

Колодіївка вперше письмово згадується у 1568 році, а також 1581 року. На початку 80-х років XiX століття тут проживало 1785 мешканців (919 греко- і 866 римо-католиків), нині село має близько 1100 осіб. Входило до Підволочиського району, а від 2020 року є частиною Тернопільського.

Католики латинського обряду села належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Скалаті. Принаймні, із 80-х років ХІХ століття згадується в Колодіївці мурована каплиця, яку 1894 року перебудували. А в 1907 році тут постав мурований костел св. Станіслава Костки. Заснована 1908 року парафіяльна експозитура у 1925 році стала самостійною парафією. За радянської влади у 70-х роках костел було повністю знищено (на його місці після падіння комуністичного режиму встановили скульптуру Матері Божої).

З відродженням церковного життя у Колодіївці віряни спочатку змушені були відвідувати костел у розташованих досить далеко Галущинцях. Пізніше богослужіння стали відправляти у невеликому приватному будинку, а потім - в одному з приміщень колгоспної контори. 24 грудня 1991 року було зареєстровано парафіяльну спільноту вірян. У 1993 році на невисокій горі між селами Колодіївка та Панасівка, де стояла знищена 1948 року каплиця-усипальниця колишніх місцевих землевласників Загурських, завдяки зусиллям о. Михайла Яворського розпочали спорудження нового мурованого храму.

Від 1995 року будівництвом костелу в Колодіївці опікувався о. Антоній Козак. У 1996 році єпископ Маркіян Трофим'як освятив наріжний камінь майбутнього храму. 18 вересня 1998 року архієпископ Мар'ян Яворський консекрував новоспоруджений костел під тим же титулом св. Станіслава Костки, а 18 вересня 2000 року єпископ Станіслав Падевський освятив прибудований до святині парафіяльний будинок.

Фотознімок: Христина Партика

Парафію обслуговують дієцезіальні священники.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.