![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
---|
![]() 89600 Мукачево, Мукачево вже існувало у IX столітті як місто білих хорватів. У літописі Аноніма «Діяння угорців» зазначено про перехід у 896 році угорського вождя Алмоша (Арпада) через Карпати й захоплення Мукачева, де він 40 днів святкував перемогу. Далі місто згадується у 1263, 1339, 1352 роках. 1376 року королева Угорщини й Польщі Єлизавета надала місту статус привілейованого та дозвіл мати свою печатку із зображенням св. Мартина. У 1445 році Мукачево отримало магдебурзьке право. Нині є районним центром з населенням понад 85 тисяч мешканців. За не підтвердженими даними, попередній мурований костел св. Мартина з Туру у Мукачеві збудували ще у XIII столітті, проте перша документальна згадка про храм датується 1332-1335 роками. Ця святиня неодноразово зазнавала пошкоджень під час війських дій та згодом відновлювалась і реконструйовувалась. Аж до 1880 року, коли почав обвалюватись неф храму і його довелось розібрати (залишилось лише святилище).
|
||||||||||||||||||||||||||
У 1904-1905 роках з ініціативи графа Шенборна частково на місці старого храму було збудовано новий готичний костел за проектом угорського архітектора Ціглера зі збереженням частини старої святині (святилища), яка стала каплицею св. Йосифа. 24 вересня 1905 року новоспоруджений храм освятили. 1976 року святиню реставрували. 14 серпня 1993 року мукачівський храм став головним новоствореної Апостольської адміністратури Закарпаття, а 27 березня 2002 року з утворенням дієцезії цей собор отримав статус кафедрального. 28 вересня 2013 року, після завершення майже десятирічного ремонту катедру консекрував єпископ Антал Майнек за участю єпископа Греко-Католицької Церкви Закарпаття владики Мілана Шашіка. Парафію обслуговують дієцезіальні священники, францисканці (орден Братів Менших) та оо.-домініканці (орден Братів Проповідників), працюють черниці згромадження Сестер Домініканок бл. Імельди. У Мукачеві є також костели Ісусового Серця поблизу Мукачівського замку, Імені Пресвятої Діви Марії в мікрорайоні Підгород та св. Франциска у мікрорайоні Борок-Телеп. |
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'.
ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж Статус: КОСТЕЛИ / Катедри; Належність і стан: КАТОЛИЦЬКІ / Римсько-католицькі; Духовенство: 1. МОНАХИ / Францисканці, 2. МОНАХИНІ / Домініканки; Титул: СВЯТИХ, БЛАЖЕННИХ / М... / Інші; Вік: XX століття; Інтернет: Фейсбук-сторінки;ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ