1 2 3

ОДЕСА. Кафедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії (1844 - 1853). Одеська обл., Одеський р-н (міста)

Створено 29.03.2010 12:00, змінено 25.12.2021 15:32

65045 Одеса,
вул. Катерининська, 33,
+380 (48) 728-64-83, 728-10-71, 728-10-72,
www: cathedral.od.ua

Перша згадка про замок-порт Великого Князівства Литовського Кацюбіїв, який у різні часи та в різних джерелах називали також Кацюбий, Качибей, Коцюбїїв, Хаджибей, Гаджибей, Аджибей, датується 1415 роком. 27 травня (7 червня) 1794 року Катерина II підписала рескрипт про влаштування в Хаджибеї військової гавані і пристані для купецьких суден. Одеса як нова назва Хаджибея вперше з'явилася у документі датованому 10-м (21-м) січня 1795 року. Завдяки вдалому географічному розташуванню Одеса швидко перетворилася з невеликого поселення в торговельний, промисловий і науковий центр європейського значення. В її розвиток внесли дуже вагомий вклад імігранти-католики з Європи. Нині місто є обласним центром з населенням понад мільйон мешканців.

Вже 1795 року місцева римсько-католицька спільнота облаштувала невеликий дерев'яний молитовний дім, у якому першу Месу відправив о. Андре Арчіоллі Порох SJ. У 1805 році було засновано парафію та розпочалось будівництво першого костелу по вул. Катерининській за проектом італійського архітектора Франческо Фрапполі, яке завершили 1822 року. Після вигнання з Росії царем Олександром І єзуїтів, храм 1820 року перейшов до дієцезіального духовенства. Костел двічі розширяли, проте кількість парафіян у 40-х роках ХІХ століття зросла настільки, що він вже не міг їх помістити.

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: жовтень, 29
1775 - архієпископ Вацлав Сераковський здійснив консекрацію святині у Гвіздці на Івано-Франківщині під титулом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії;
1815 - архієпископ Андрій Анквіч урочисто введений до Львівської архікатедри;
1994 - костел св. Станіслава Костки в Баранівці на Житомирщині консекрував єпископ Ян Пурвінський;
2006 - кардинал Мар'ян Яворський освятив відновлений розпис храму св. Ігнатія Лойоли у Коломиї на Івано-Франківщині;
- територію під спорудження храму cв. Варвари у Бориславі на Львівщині освятив єпископ Мар'ян Бучек;
2008 - єпископ Мар'ян Бучек за участю єпископа Станіслава Падевського та Президента Польщі Лєха Качиньского освятив в костелі св. Йосифа Ремісника у Донецьку пам'ятну дошку з нагоди візиту в Україну Слуги Божого Йоана Павла II;
2018 - єпископ Мар'ян Бучек очолив урочистість впровадження мощей св. Максиміліана Кольбе до малої каплиці Львівської семінарії у Брюховичах;
Наступна дата: жовтень, 30
1990 - єпископ Ян Шрютва з Польщі освятив фундамент храму Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Писарівці на Хмельниччині;
1993 - освячено повернений костел Пресвятого Серця Господа Ісуса у Кутах на Івано-Франківщині;
1994 - освячено новозбудований костел Серця Діви Марії у Шишлівцях на Закарпатті;
2010 - призначений єпископом-помічником Харківсько-Запорізької дієцезії о. Ян Собіло;
Не знайшли свого храму у списку подій?
Повідомте про подію за адресою rkc.in.ua@ukr.net

Тому у 1844-1853 роках було споруджено завдяки зусиллям настоятеля о. Григорія Разутовича новий храм у романо-готичному стилі за проектом Ф. Моранді, доопрацьованим Ф. Гонсіоровським. 16 серпня 1853 року новозбудовану святиню консекрував єпископ Тираспільський Фердінанд Канн. Головний вівтар святині містив монументальну картину Успіння Пресвятої Діви Марії пензля німецького художника Фішера, подаровану М. Наришкіною 1851 року. Собор став виконувати функцію співкафедрального у Тираспільській дієцезії, оскільки тут перебував її єпископ- помічник, тоді як єпископ- ординарій проживав у далекому Саратові. У цьому костелі були похоронені заслужені одесити-католики, зокрема, губернатор Луї Олександр де Ланжерон, князь Арманд Еммануель де Рішелье (1766 - 1822). Перед революцією парафія нараховувала майже 15 тисяч вірян, їх обслуговували настоятель о. Андрій Келлер та вікарії оо. Казимир Соколовський, Август Манігліе, Франченко де Мотта (капуцин) та Антоній Віторт.

У травні 1922 року радянська влада конфіскувала у храмі усі цінні церковні предмети, а 1935 року закрила його, перетворивши на болгарсько-німецький клуб. Усі одеські священики, які не були арештовані, змушені були виїхати у Румунію. У 1941 році зі вступом в місто румунської армії костел повернули вірним, у ньому став працювати о. Йосиф Хахула, який раніше був тут вікарієм. У 1949 році храм знову було закрито, в ньому облаштували спочатку виставку досягнень Одещини, а згодом - спортивний зал. Будівлю варварськи переробили, знищивши колони, мармурове оздоблення тощо. 09.08.1991р. о. Тадеуш Хоппе отримав ключі від суттєво зруйнованого одеського костелу, ним стали опікуватись оо.-салезіанці, на плечі яких (разом з місцевими вірянами) ліг важкий тягар відновлення святині. У 1997-1999 роках тут працював вікарієм майбутній єпископ о. Віталій Кривицький SDB. Після створення Одесько-Сімферопольської дієцезії собор став кафедральним, його перейняло дієцезіальне духовенство. Реставрація храму продовжувалась до 2008 року, коли 24 серпня його реконсекрував кардинал Станіслав Дзівіш з Кракова.

Парафію обслуговували дієцезіальні священники, а від 27 вересня 2020 року - францисканці (орден Братів Менших). Працюють черниці: гоноратки (згромадження Малих Сестер Непорочного Серця Марії) і служебниці (згромадження Сестер Служебниць Непорочно Зачатої П.Д.М.)

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж Статус: КОСТЕЛИ / Катедри; Належність і стан: КАТОЛИЦЬКІ / Римсько-католицькі; Духовенство: 1. МОНАХИ / Францисканці, 2. МОНАХИНІ / Гоноратки, 3. МОНАХИНІ / Інші служебниці; Титул: МАТЕРІ БОЖОЇ / Успіння; Вік: XIX століття; Інтернет: Веб-сторінки;

ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ


2008. 05.03 О. ПЕТРО МАЛЬЧУК ВИСВЯЧЕНИЙ НА ЄПИСКОПА КАРДИНАЛОМ МАР'ЯНОМ ЯВОРСЬКИМ. СПІВКОНСЕКРАТОРИ - АПОСТОЛЬСЬКИЙ НУНЦІЙ В УКРАЇНІ АРХІЄПИСКОП ІВАН ЮРКОВИЧ ТА ЄПИСКОП БРОНІСЛАВ БЕРНАЦЬКИЙ; 08.24 РЕКОНСЕКРАЦІЯ КАТЕДРИ ПІСЛЯ РЕСТАВРАЦІЇ. Урочистість очолив та освятив скульптури Святіших Отців Йоана Павла ІІ і Мартина ІІІ на зовнішній стіні катедри кардинал Станіслав Дзівіш з Кракова (Польща) за участю архіпастирів з України, Молдови, Білорусі, Польщі та Бельгії;









Дієцезії і області
Статус
Санктуарії
Належність і стан
Титул
Вік
Духовенство
Не муровані
Інтернет