1 2 3

ОДЕСА. Костел св. Ап. Петра (1904 - 1913). Мала базиліка (2019). Одесская обл., Одесский р-н (города)

Создано 28.03.2010 12:00, изменено 22.07.2020 12:00

65045 Одеса,
вул. Гаванна, 5,
+380 (48) 223-89-20,
www: odessadonbosko.net,
f.b.: st.petrus.od

Перша згадка про замок-порт Великого Князівства Литовського Кацюбіїв, який у різні часи та в різних джерелах називали також Кацюбий, Качибей, Коцюбїїв, Хаджибей, Гаджибей, Аджибей, датується 1415 роком. 27 травня (7 червня) 1794 року Катерина II підписала рескрипт про влаштування в Хаджибеї військової гавані і пристані для купецьких суден. Одеса як нова назва Хаджибея вперше з'явилася у документі датованому 10-м (21-м) січня 1795 року. Завдяки вдалому географічному розташуванню Одеса швидко перетворилася з невеликого поселення в торговельний, промисловий і науковий центр європейського значення. В її розвиток внесли дуже вагомий вклад імігранти-католики з Європи. Нині місто є обласним центром з населенням понад мільйон мешканців.

На початок ХХ століття одеський храм Успіння Пресвятої Діви Марії вже став надто малим для постійно зростаючої римсько-католицької спільноти міста. Тому 1904 року відбулось урочисте закладення наріжного каменя під будівництво нового мурованого костелу по вулиці Гаванній. Земельну ділянку, а також 20 000 тисяч рублів на його спорудження пожертвував П'єр Вассаль, проект святині у романському стилі підготував його племінник інженер Олександр Вассаль. Кошти на це будівництво надали також інші католицькі сім'ї французького походження, тому цей храм, будівництво якого завершилось 1913 року, називали в народі 'французьким' (ще й тому, що його відвідували французькі моряки з кораблів, що прибували в Одесу). 25 вересня 1913 року його освятив єпископ Йосиф Кесслер, він отримав статус філіальної каплиці парафії Успіння Пресвятої Діви Марії. До революції тут працював о. Август Манігліе.

У травні 1922 року радянська влада конфіскувала у храмі усі цінні церковні предмети, проте святиню (на відміну від інших одеських костелів) не було закрито. Після закриття 1949 року собору Успіння П.Д.М. костел св. Петра став парафіяльним. Святиня фактично була єдиним діючим католицьким храмом на півдні радянської України, а її настоятель о. Тадеуш Хоппе SDB з 1958 року понад 30 років був єдиним на цих теренах легально працюючим священником. Сюди приїздили віряни з Одеської, Миколаївської, Кіровоградської, Черкаської і Херсонської областей та Криму. Після смерті кишинівського священника о. Броніслава Ходоненка о. Тадеуш доїджав також у Кишинів, а пізніше - навіть у Київ. У 1991 році в Одесу, в костел св. Петра на запрошення о. Тадеуша приїхали з Польщі інші салезіанці, проте о. Тадеуш продовжував працювати настоятелем храму до березня 2003 року (помер у листопаді цього року у віці 90 років, його поховали на місцевому католицькому кладовищі). Тут служив настоятелем вихованець о. Тадеуша майбутній єпископ о. Віталій Кривицький SDB з 2014 року до свого призначення архіпастирем. 16 березня 2019 року костел було проголошено малою базилікою.

Парафію обслуговують оо.-салезіанці (общество св. Франциска Салезского), працюють тут також черниці-салезіанки (згромадження Дочок Марії Помічниці).

ДРУГИЕ СВЯТЫНИ, ИМЕЮЩИЕ ТАКИЕ ЖЕ Статус: КОСТЕЛЫ / Базилики; Принадлежность и состояние: КАТОЛИЧЕСКИЕ / Римско-католические; Духовенство: 1. МОНАХИ / Салезиане, SDB, 2. МОНАХИНИ / Дочери; Титул: СВЯТЫХ, БЛАЖЕННЫХ / П... / Павла, Петра; Возраст: XX столетие; Интернет: Веб- и фейсбук- страницы;

ОСНОВНЫЕ СОБЫТИЯ И ПУБЛИКАЦИИ, СВЯЗАННЫЕ С ХРАМОМ






Диецезии и области
Статус
Санктуарии
Принадлежность и состояние
Титул
Возраст
Духовенство
Не каменные
Интернет