1

ДЕЛЕВА. Колишній костел Пресвятої Діви Марії з гори Кармель (1912). Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н (Тлумацький р-н)

Створено 30.03.2021 13:39

78023 Делева

Уперше в документах село згадується 1427 року, коли король Владислав Ягайло віддав його парафії свв. Миколая і Катерини у Коропці в якості фінансового забезпечення її діяльності, що залишалось незмінним аж до ХХ століття, та надав Делеві магдебурзьке право, обмежене юрисдикцією настоятеля коропецької парафії. Проте поселення є старшим, про що свідчать розташовані на його території два городища та шість давньоруських підплитових поховань. 1939 року в Делеві проживало 1950 мешканців, з них 1930 українців (1670 греко-католиків і 260 римо-католиків), 10 поляків та 10 євреїв. Нині ж тут понад 1700 селян. Належало село до Тлумацького району, а тепер - до Івано-Франківського.

Зрозуміло, що нечисленні місцеві католики латинського обряду належали до парафії у Коропці. Першу каплицю (дубову) у Делеві було збудовано у другому десятилітті XVIII століття коштом коропецького настоятеля о. Ігнатія Божина. А наступна і вже мурована святиня постала 1912 року завдяки о. Михаїлу Папроцькому. Її збудували за найменшим (на 200 вірян) із трьох типових костельних проектів львівського архітектора Тадеуша Обмінського.

У 1921 році невеликий господарський будинок, подарований вже згаданим о. Папроцьким, було перебудовано на парафіяльний, що разом із земельними наділами для фінансової підтримки створило умови для заснування цього ж року у селі парафіяльної експозитури, яку у 1923-1925 роках піднесли до рангу самостійної парафії. До її складу увійшли чотири села, зокрема Будзин, Долина і Суходіл. Храм мав бароковий дерев'яний вівтар, подарований домініканцями із парафії св. Станіслава єп. мч. у Чорткові, та тимчасовий бічний вівтар. У 30-х та частині 40-х років адміністратором парафії був о. Антоній Вавжинський. Виїжджаючи у Польщу, він взяв зі собою частину костельного майна із Коропця та деяких філіальних каплиць, але майже все храмове оснащення делівської святині пропало.

Костел від початку 50-х років використовували як складське приміщення, а в 60-х його переобладнали на млин, поділивши на два поверхи. Було споруджено також дві прибудови (останню - у 1994 році). До 1997 року тривав ремонт колишнього римсько-католицького храму. Ймовірно, що його і досі використовують за господарським призначенням.

Дієцезії і області
Статус
Санктуарії
Належність і стан
Титул
Вік
Духовенство
Не муровані
Інтернет