7820? Коломия Коломия письмово відома з 1241 року як 'доходне сольне місто' галицьких князів, яке у складі Польщі 1405 року (за іншими даними - у 1366-1370 чи навіть 1353 роках) отримало магдебурзьке право та потім стало столицею одного з трьох галицьких повітів. 04.10.1424 року було підтверджено міські права Коломиї. 1811 року Коломия стала центром циркулу (округи), 1867 року - центром повіту. В середині ХІХ століття мала близько 8 тисяч мешканців, а 1882 року - майже 25 тисяч. З 1940 року є районним центром. Проживає тут понад 61 тисяча осіб. Поселення Флеберг, яке нині теж є частиною Коломиї, заснували німецькі мешканці Маріївки на викуплених земельних ділянках на північий захід від Маріївки 1892 року. Перед І світовою війною там проживало вже близько трьох сотень осіб. У міжвоєнний період село назвали Святий Ян (очевидно, за титулом каплиці). 1939 року німців переселили у Вартеланд, а на початку 1945 року вони втекли від наступу радянських військ у район Гіфгорн. Місцеві римо-католики належали до парафії Пресвятої Діви Марії Помічниці Вірних. Проте відвідуванню парафіяльного костелу стала на перешкоді відсутність доброї та прямої дороги до Маріївки, тому 1910 року вони своїм коштом за типовим проектом 1903 року львівського архітектора Тадеуша Обмінського на 200 осіб збудували філіальну муровану каплицю та освятили її під титулом св. Яна Непомуцького. Причому, спорудження відбулось зусиллями лише одного найманого працівника - муляра, що зводив стіни, а решта робіт виконали самі віряни.
|
||||||||||||||
|
Наприкінці міжвоєнного періоду чисельність католиків латинського обряду у Святому Яні, як тоді називали Флеберг, майже сягнула чотирьох сотень, а богослужіння в каплиці звершувалось регулярно один раз в місяць. У 90-х роках колишній римсько-католицький храм св. Яна Непомуцького віддали адвентистам сьомого дня, і тепер він є їхнім молитовним домом. |
||||||||||||||
