АБРИКОСІВКА. Костел Матері Божої Фатімської (2006 - 201?). Херсонська обл., Херсонський р-н

75134 Абрикосівка,
вул. Південна, 15,

Хутір у цьому місці з'явився ще у 90-х роках ХІХ століття, проте село вважається заснованим у 1928 році як Сад-комбінат ім. Фрунзе. З 1957 року називається Абрикосівкою. Населення - близько 1200 мешканців. У селі є церква Почаївської ікони Божої Матері Херсонської єпархії Московського патріархату та костел Матері Божої Фатімської. Жодна з громад, яким належать ці святині, не є домінуючою, співіснують доброзичливо.

З 1999 року в Абрикосівці проводились богослужіння у сім'ях парафіян. Статут парафії Матері Божої Фатімської було зареєстровано органами влади 12 вересня 2006 року, цього ж року в Абрикосівці розпочалось спорудження свого мурованого храму, яке здійснювалось на пожертви як місцевих вірян, так і сімей з Польщі.

АНДРІЇВКА. Костел Пресвятого Серця Господа Ісуса (199?). Хмельницька обл., Кам‘янець-Подільський р-н

31633 Андріївка,
вул. Дзержинського, 60а

Андріївка розташована поблизу районного центру Чемерівці (8км). Була заснована в ХVІІІ столітті графом Андрієм Лабенецьким (звідси і назва села). Нині тут проживає понад 700 мешканців.

Окрасою Андріївки стали дві культові споруди - православна церква Андрія Первозванного та римсько-католицький храм Пресвятого Серця Господа Ісуса, споруджені у 90-х роках минулого століття коштом парафіян та сільськогосподарського кооперативу- агрофірми 'Ювілейна'. Будівництво костелу здійснене завдяки зусиллям о. Владислава Ванагса. Освятив храм єпископ Ян Ольшанський MIC.

АНДРІЙКІВЦІ. Костел св. Франциска (2014 - 202?). Хмельницька обл., Хмельницький р-н

31355 Андрійківці

Село Андрійківці існувало вже, принаймні, у XIX столітті. Нині чисельність його населення - майже шість сотень мешканців.

Римо-католики села раніше належали до парафії Провидіння Господнього у Фельштині, проте свого храму не мали. Після падіння комуністичного режиму збирались на богослужіння у приватних домівках, а потім облаштували у виділеному їм в оренду приміщенні колишнього бару каплицю, яку освятив єпископ Ян Нємєц. 2014 року розпочали будівництво мурованого костелу поряд із цією капличкою на земельній ділянці, яку освятив архієпископ Генрик Хозер із Варшави. Тоді залили фундамент та придбали стінні блоки, а наступного року взялись за зведення стін.

АНДРУШІВКА. Костел св. Власа єп. мч. (2007 - 2010). Житомирська обл., Бердичівський р-н

13400 Андрушівка,
вул. Леніна, 7,
+380 (4136) 214-16

Андрушівка (стара назва - Андрусівка) вперше згадується 1683 роком. У 1859 році вона стала містечком, 1923 року - районним центром, 1938 року - селищем міського типу, а 1975 року отримала статус міста. Населення - близько 8600 мешканців.

Раніше римсько-католицького храму в Андрушівці не було. На початку 90-х років минулого століття сюди почав доїжджати о. Альберт Галицький з Житомира та Бердичева. Першим настоятелем місцевої парафії став о. Ян Сафінський, котрий 2007 року розпочав будівництво сучасного мурованого костелу. Завершили його спорудження 2010 року, проте облаштування та оснащення святині продовжувалась і далі. 10 лютого 2018 року храм консекрував єпископ Ян Собіло. Парафію обслуговують дієцезіальні священники.

АНТАЛОВЦІ. Костел cв. Антонія Падуанського (1993). Закарпатська обл., Ужгородський р-н

89471 Анталовці,
вул. Леніна, 91

Перша згадка про село Анталовці («Antolocz») зустрічається в грамоті короля Фердинанда І з 1548 року, проте вважається що поселення заснував наприкінці XV століття шолтейс на ймення Антал. У радянські часи село називалось Антонівка. Нині тут проживає приблизно тисяча мешканців.

У 1992 році Святіший Отець Йоан Павло ІІ у Римі освятив наріжний камінь сучасного мурованого костелу. А новоспоруджену святиню в Анталовцях консекрував 13 червня 1993 року Апостольський нунцій в Україні та Апостольский адміністратор Закарпаття архієпископ Антоніо Франко.

АРИСТІВКА. Костел Пресвятого Серця Господа Ісуса (199?). Вінницька обл., Жмеринський р-н

23532 Аристівка,
вул. Щорса, 15

Вперше село Аристівка у документах згадується 1600 роком. Нині тут проживає менше двох сотень мешканців, але за винятком однієї родини всі вони є католиками.

Місцеві римо-католики спочатку належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Мурафі, а потім - до парафії Матері Божої Неустанної Допомоги у Деребчині (після спорудження тут храму та утворення парафії). У 90-х роках минулого століття під керівництвом майбутнього єпископа о. Броніслава Бернацького, котрий на той час був настоятелем у Мурафі, та завдяки значній допомозі о. Йосифа Свідницького в Аристівці було збудовано філіальний мурований костел.

БАВОРІВ. Костел св. Вацлава (1745 - 1747). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

47743 Баворів

Село у документах вперше згадується 1411 роком, є згадки також у 1439 і 1447 роках. Від 1519 року вважалось приватним містом, що було підтверджено також 1543 року, проте з розвитком Тернополя як економічного і оборонного центру занепало і знову стало селом. На початку 80-х років ХІХст. тут проживало 1253 мешканців, у тому числі 818 греко- і 378 римо-католиків, нині - понад шість сотень осіб.

Парафія у Баворові канонічно постала 17 квітня 1522 року коштом його власника Вацлава Баворовського, який тоді профінансував також і спорудження православної церкви. На той час вже був дерев'яний костел під титулом Матері Божої і св. Вацлава. Проте станом на 1666 рік храму не існувало, а на його місці стояв хрест.