1

ГАЙВОРОН. Каплиця св. Архангела Михаїла (2007). Кіровоградська обл., Голованівський р-н (Гайворонський р-н)

Створено 30.08.2017 12:09, змінено 22.07.2020 12:00

26300 Гайворон,
вул. Рози Люксембург, 11-а,
+380 (52) 54-50-560,
f.b.: 303620660095672

Поселення Гайворон утворилось внаслідок злиття сіл Гайворон, Струнькове і Ташлик Струньківський, які були засновані як зимівки козаками Запорізької Січі та вперше згадуються у документах 1796 роком. Від 1933 року Гайворон є районним центром, а 1949 року отримав статус міста. Населяє його понад 16 тисяч мешканців.

Місцеві римо-католики належали до парафії у Тернівці (нині - Бершадський район Вінницької області) та відвідували мурований костел св. Фредеріка, споруджений там 1830 року коштом родини Мошинських. Наприкінці XIX століття у Гайвороні було споруджено свій мурований храм в неоготичному стилі. Після знищення у 30-х роках XX століття радянською владою православної Успенської церкви католицьку святиню передали православним. У якості православної церкви колишній костел проіснував до початку 50-х років, коли його переоблаштували на кінотеатр та будинок культури. А 1957 року будівлю колишнього католицького сакрального об'єкту повністю знесли, причому розібрали навіть фундамент.

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 17
1724 - костел св. Станіслава єп. мч. у Гусакові на Львівщині консекрував єпископ К. Шембек;
1730 - костел Пресвятої Трійці у Нижанковичах на Львіщині консекрував єпископ А. Пруський;
1757 - у резиденції кам'янець-подільських архіпастирів у Чорнокозинцях помер місцевий єпископ-ординарій Миколай Дембовський, якого 26 вересня цього ж року мали призначити Львівським архієпископом-митрополитом; поховали у крипті Кам'янець-Подільської катедри;
1919 - інгрес до Луцької катедри єпископа-ординарія Луцько-Житомирського Ігнатія Дубовського;
1987 - висвячений на священника єпископом Мар’яном Яворським у Любачеві (Польща) майбутній архієпископ-митрополит Львівський Мечислав Мокшицький;
1994 - повернений костел Семи Скорбот Матері Божої у Сколему на Львівщині освячено;
2005 - костел Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив єпископ Станіслав Падевський;
2016 - єпископ Віталій Скомаровський у Вараші на Рівненщині освятив наріжний камінь майбутнього храму Успіння Пресвятої Діви Марії з гробу св. Фаустини Ковальської;
2017 - єпископ Антал Майнек за участю єпископа Юзефа Тамаса з Румунії в парафії Воздвиження Святого Хреста в Берегові на Закарпатті освятив новоспоруджений Дім паломників імені о. Ференца Пастора та пам'ятну дошку, присвячену о. Ференцу;
2020 - новозбудований костел Матері Божої Фатімської у Зимній Воді під Львовом урочисто освятив єпископ Мар'ян Бучек;
Наступна дата: вересень, 18
1856 - о. Вікентій Ліпський номінований єпископом-помічником Тираспольським;
1911 - освятили новозбудований костел Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині;
1928 - освячено каплицю у Велесневі на Тернопільщині;
1932 - в парафії Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Новій Гуті (поблизу Монастириськ) на Тернопільщині народився майбутній єпископ-ординарій Харківсько-Запорізький Станіслав Падевський;
1938 - освячено костел Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині;
1991 - єпископ Ян Ольшанський реконсекрував костел св. Архангела Михаїла у Качанівці на Тернопільщині;
2004 - після тривалого ремонту повторно освятили костел Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині;
2019 - призначено єпископом-помічником Київсько-Житомирської дієцезії о. Олександра Язловецького;
Не знайшли свого храму у списку подій?
Повідомте про подію за адресою rkc.in.ua@ukr.net

У 90-х років невеличкою громадою гайворонських вірних, які збирались на богослужіння у приватному будинку, опікувались священники з парафії св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині. 8 січня 2002 року було зареєстровано власну парафію, а 2005 року придбано будинок на вулиці Рози Люксембург, в якому на постійно поселився перший настоятель парафії о. Станіслав Майчак. Каплицю облаштували в одній із кімнат цього будинку. У 2006 році новий парох о. Тадеуш Заєнчковський відремонтував та розширив будинок, впорядкував територію навколо нього. А в грудні 2007 року було споруджено з бляхи тимчасову парафіяльну каплицю, яка обігрівається взимку та кондиціонується влітку.

Парафія отримала від міської влади земельну ділянку під будівництво костелу, на якій розмістили хрест, а наприкінці 2009 року також поклали фундамент. Будівництво храму продовжується. Кількість парафіян від часу перших богослужінь суттєво зросла, причому переважна більшість - корінні українці, хоча для деяких старших вірян Меси правлять також і польською мовою. Парафію обслуговують дієцезіальні священники.

Дієцезії і області
Статус
Санктуарії
Належність і стан
Титул
Вік
Духовенство
Не муровані
Інтернет