44700 Володимир,
вул. Миколаївська, 20

Перша літописна згадка про місто Володимир згадується 988 року у «Повісті минулих літ». У ХІІ столітті місто стало центром удільного Волинського князівства. У 1324 році місто отримало магдебурзьке право, підтверджене 1509 року. У 1795 році місто стало повітовим центром Волинської губернії Російської імперії, тоді його перейменували на Володимир- Волинський, щоб відрізнити його від російського Владимира на Клязьмі. У 1921 році Володимир-Волинський став повітовим центром Волинського воєводства Польщі. Нині - районний центр з населенням близько 38900 мешканців. 15 грудня 2021 року повернено назву Володимир.

Єзуїти оселились у Володимирі ще 1718 року, проте лише 1755 року на виділені Гнатом Садовським кошти розпочалось будіництво їх мурованого костельно-монастирського комплексу. Спочатку спорудили пізньобароковий храм за проектом архітектора Михайла Радзимінського (чи Павла Гіжицького?), який 1770 року було освячено під титулом Ісусового Серця.

Але через 3 роки Святіший Отець Климент XIV скасував орден єзуїтів, ліквідувавши всі їх заклади. У 1782 році костел та монастир було передано греко-католицькому ордену василіян, який 1840 року перевели в православ'я, а отже і колишній костел після перебудови став православною церквою (від 1891 року - резиденцією володимир-волинських православних єпископів).

У 1921 році святиню повернули Римсько-Католицькій Церкві. І після ремонту, який відновив її у первісному вигляді, вона 1925 року стала парафііяльним костелом Розіслання Апостолів. У 30-х роках настоятель о. Казимир Носалевський при допомозі о. Нікодима Доманського обслуговув три з половиною тисячі вірян. Під час війни храм було частково пошкоджено вибухом бомби.

А потім парафію ліквідували, костел взяли під охорону як пам'ятку архітектури. У 80-х роках тут проводились ремонтно-реставраційні роботи, а на початку 90-х років святиню передали православним. Нині колишній костел є кафедральним собором Різдва Христового Православної Церкви України.