1 2

БІЛЬШІВЦІ. Костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією (1718 - 1728). Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н (Галицький р-н). Санктуарій Матері Божої Миру та Примирення (1624)

Створено 24.10.2011 12:00, змінено 01.11.2022 08:25

77146 Більшівці,
вул. Івана Франка,
+380 (3431) 611-44,
f.b.: 385214355167863

Більшівці (Богушівці) 24 березня 1402р. подаровані архієпископу Львівському Якову Стрепі, у документах згадуються також 8 березня 1408р. та 12 березня 1436р. 1590 року отримали статус містечка. У 1880р. мали 3500 мешканців, з яких 1000 були греко- і 500 римо-католиками, а 1939 року - 3900 (1850 українців-греко-католиків, 200 українців-римо-католиків, 400 поляків). У 1940р. стали селищем міського типу та до 1963р. були районним центром, потім увійшли до Галицького району, а 2020р. - до Івано-Франківського. Населення - майже 2 тисячі мешканців.

У замковій каплиці в Богушівцях місцевий власник Мартин Казановський помістив образ Матері Божої з Дитятком, виловлений (за легендою) 1620 року у Дністрі перед успішною битвою з переважаючими силами татар. Цю ікону оточили великою шаною та коштом Казановського швидко збудували для неї перший костел, до якого вже 20 березня 1624 року внесли чудотворний образ, а новоспоруджений храм віддали кармелітам (монастир для них Казановський фундував ще 23 лютого 1623 року). Тоді ж костел було проголошено дієцезіальним санктуарієм.

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: січень, 31
1732 - охрещений у Польщі майбутній єпископ-ординарій Київський, єпископ-коад'ютор Київський і Баківський Ігнатій Оссолінський (дата народження не відома);
Наступна дата: лютий, 01
1836 - номіновано Львівським архієпископом-митрополитом єпископа Франциска Піштека;
1846 - у Львові помер Львівський архієпископ-митрополит Франциск Піштек, поховали в костелі Матері Божої Громничної, проте 1972 року його рештки перенесли до катедри;
2007 - кардинал Мар’ян Яворський передав реліквії св. архієпископа Йосифа Більчевського колишньому костелу Матері Божої Громничної у Львові;
Не знайшли свого храму у списку подій?
Повідомте про подію за адресою rkc.in.ua@ukr.net

Храм у Більшівцях ще довго продовжували дооснащувати (1642 року навіть не був готовий головний вівтар), а вже після 1646 року святиня потребувала ремонту, що і було здійснено за кошти Анни Казановської. 19 квітня 1648 року архієпископ Микола Кросновський консекрував відновлений костел. Проте цього ж і наступного року він зазнав суттєвих пошкоджень, завданих козаками Богдана Хмельницького. І лише 1669 року вдалось коштом Маріанни Потоцької та Анни Яблоновської провести його тимчасовий ремонт. 1671 року кармеліти, остерігаючись нападу турків, перевезли шанований образ Матері Божої до свого монастиря у Львові, а 1676 року турки повністю знищили храм.

Від 1699 року галицька шляхта назбирала достатньо коштів для відновлення костельно-монастирського комплексу у Більшівцях, проте будівництво, до фінансування якого вагомо долучився також Ян Галецький, розпочали лише 1718 року, а повністю завершили 1728 року. Правда, 1 серпня 1725 року ще не завершений сучасний більшівецький храм консекрував архієпископ Ян Скарбек. А в наступні роки продовжувалось його оснащення та оздоблення, зокрема, 1739 року костел отримав внутрішній розпис.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Наприкінці 60-х років та у першій половині 70-х XVIII століття завдяки черговому власнику Більшівців Антонію Барнабі святиню було не тільки відремонтовано, але й частково перебудовано. 12 серпня 1777 року єпископ Криспін Цешковський освятив відновлений храм ззовні та 7 його вівтарів, а 15 серпня 1777 року урочисто коронував чудотворний образ Матері Божої коронами, які 1775 року освятив Святіший Отець Пій VI. 1 листопада 1791 року при костелі кармелітів було засновано парафію.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

У 60-х роках ХІХ століття напередодні урочистості з нагоди 100-річчя коронації чудотворного образу відбувся грунтовний ремонт храму. Наступний значний ремонт знищеного у І світову війну костелу провели у 1920-1930 роках за участю львівських архітекторів Хриковича та Пісевича. 15 липня 1930 року єпископи Франциск Лісовський та греко-католицький Никита Будка у відновленому костелі очолили урочистість внесення ікони Матері Божої Більшівецької, яку ще 1916 року кармеліти вивезли спочатку до Львова, а потім - до Кракова. Втім, ремонтні роботи у святині продовжувались і далі. 12 травня 1934 року єпископ Євгеній Базяк освятив дзвін 'Миколай'. Храм, окрім головного, мав шість бічних вівтарів - св. Йосифа, св. Антонія Падуанського, Пресвятого Серця Ісуса, Матері Божої Святого Скапулярію, св. Терези від Дитятка Ісуса і Серця Матері Божої, а також дерев'яну дзвіницю із чотирма дзвонами.

Фотознімок: Орест Николин

У другій половині 30-х років близько двох з половиною тисяч вірян у Більшівцях та кількох сусідніх селах обслуговував адміністратор о. Стефан Брняк. У різні часи парафія мала філіальні святині у Гербутові (нині - Нараївка), Старих Скоромохах і Хоросткові, який нині є частиною села Тустань. 1944 року образ Матері Божої Більшівецької знову перевезли до Львова, а 1945 року кармеліти виїхали до Польщі разом із частиною костельного майна (туди ж потрапила також чудотворна ікона). Храм радянська влада зачинила 1947 року, облаштувавши у ньому зерносховище, а монастир використовувала як хлів. 1990 року римо-католикам повернули костельно-монастирський комплекс, проте тривалий час він простояв без ремонту через брак коштів. З 2001 року парафію обслуговують францисканці конвентуальні (орден Братів Менших Конвентуальних), які поступово відроджують колишню славу санктуарію.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'.

Дієцезії і області: ЛЬВІВСЬКА архід-я, Івано-Франківська обл.; Статус: 1. КОСТЕЛИ / Звичайні, 2. САНКТУАРІЇ / дієцезіальні; Належність і стан: КАТОЛИЦЬКІ / Римсько-католицькі; Духовенство: МОНАХИ / Францисканці / Конвентуальні, OFM Conv; Вік: XVIII століття; Інтернет: Фейсбук-сторінки;

ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ
















Дієцезії і області
Статус
Належність і стан
Титул
Вік
Духовенство
Не муровані
Інтернет