1

ЗОЛОТИЙ ПОТІК. Костел Пресвятої Діви Марії і св. Домініка / Різдва Пресвятої Діви Марії і св. Степана (1604 - 1634). Тернопільська обл., Чортківський р-н (Бучацький р-н)

Створено 15.08.2011 12:00, змінено 06.04.2022 09:12

48451 Золотий Потік,
f.b.: parafiaRPDM

Поселення, яке відоме з 1388 року як Загайполе, у 1570 році стало містечком з назвою Потік (як родове гніздо його власника Потоцького), а пізніше - Золотий Потік. У 1578 році отримало магдебурзьке право, підтверджене 1601 року. У 1880 році тут проживало понад 4 тисячі мешканців, з них римо-католиків - 940. Від 1984 року є селищем міського типу, яке входило до Бучацького району, а від 2020 року - до Чортківського. Населення - майже 2400 мешканців.

Вже, принаймні, 1602 року у Золотому Потоці мала бути якась дерев'яна каплиця, але фундація костельно-монастирського комплексу домініканців місцевими власниками Потоцькими відбулась лише у 1604-1608 роках. Проте спорудження спочатку йшло досить мляво, оскільки до 1620 року навіть не згадується в документах. У 1631 році, коли помер фундатор Стефан Потоцький, будівництво храму ще було далеким від завершення, яке, в основному, настало лише 1634 року завдяки дружині фундатора Марії та її синам. І лише із 40-х років можна говорити про якусь готовність святині.

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: грудень, 09
1923 - перенесений з Липовця дерев'яний костелик у Вацевичах (від 1945р. - Залужани) освятив під титулом Благовіщення Пресвятої Діви Марії єпископ Кароль Фішер;
1933 - у Зінновіці в Німеччині помер колишній єпископ-ординарій Тираспольський Йосиф Кесслер, похований в Орнбау;
1995 - о. Антал Майнек призначений єпископом-помічником Апостольської адміністратури Закарпаття;
Наступна дата: грудень, 10
1769 - у Варшаві з рук єпископа Антоніна Пжедвоєвського отримав священичі свячення митрополит-архієпископ Львівський Каетан Кіцький;
2000 - архієпископ Мар'ян Яворський освятив відремонтований орган в костелі Христа Царя в Івано-Франківську;
2016 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Гуджеротті урочисто освятив новоспоруджену каплицю св. Йосифа Ремісника в Улянівці на Житомирщині;
2017 - єпископ Антал Майнек освятив земельну ділянку та фундамент під храм храм св. Кінги в Берегові-Ардові на Закарпатті;
2019 - о. Микола Лучок, номінований єпископом-помічником Мукачівським, висвячений на єпископа у катедрі в Мукачеві Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Ґуджеротті;
Не знайшли свого храму у списку подій?
Повідомте про подію за адресою rkc.in.ua@ukr.net

Проте наприкінці 40-х років храм зазнав пошкоджень внаслідок військових дій під час козацько-польської війни. Святиню відновили до 1653 року, коли у Золотому Потоці було засновано парафію у складі ще 14 сіл, обслуговувати яку довірили домініканцям. Оздоблення та оснащення костелу тривало навіть після його консекрації 1665 року (під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії і св. Степана). Храм відомий чудотворним образом Матері Божої, який урочисто внесли до вівтаря 9 вересня 1739 року. Станом на 1784 рік костел мав 5 вівтарів - головний Матері Божої та бічні св. Тадея, Христа Розіп'ятого, св. Вікентія і св. Домініка, що було підтверджено також у 1810 та 1852 роках.

Проте із 70-х років технічний стан святині згадується як дуже поганий, тому у 1889, 1903, 1908 та 1911 роках відбувався її ремонт і навіть часткова добудова (зокрема, вежі). Але вже 1933 року знову занотовано дуже поганий стан храму, більше того, 17 липня 1934 року він зазнав незначної пожежі. Її наслідки ліквідували весною 1935 року. Наприкінці міжвоєнного періоду понад 2600 вірян у Золотому Потоці та понад десятку сусідніх сіл обслуговував настоятель. о. Роман Петруський (від 1937 року), причому філіальні муровані каплиці були у Рублині (Пресвятого Серця Ісуса, 1934р.) та Стінці (Матері Божої Святого Розарію, 1896р.). 28 червня 1945 року о. Петруський виїхав із Золотого Потоку. Його замінив о. Франциск Розвуд із Порохової, але 25 вересня цього ж року він також виїхав до Польщі, забравши зі собою частину костельного майна.

Храм використовували в якості зерносховища та складу шкір. 1962 року розібрали рештки вежі, пошкодженої під час ІІ світової війни, та від 1969 року колишній костел був будинком культури. 21 квітня 1992 року повернений костел освятив єпископ Маркіян Трофим'як. 6 червня 1993 року із Польщі 'повернулась' копія чудотворної ікони, яку разом із іншим цінним костельним майном було вивезено 1945 року.

Костел у Золотому Потоці, який нині має титул Пресвятої Діви Марії і св. Домініка, і місцевих вірних обслуговують дієцезіальні священники з парафії Матері Божої Святого Скапулярію у Бучачі.

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'.

Дієцезії і області: ЛЬВІВСЬКА архід-я, Тернопільська обл.; Статус: КОСТЕЛИ / Звичайні; Належність і стан: КАТОЛИЦЬКІ / Римсько-католицькі; Вік: XVII століття; Інтернет: Фейсбук-сторінки;
Дієцезії і області
Статус
Належність і стан
Титул
Вік
Духовенство
Не муровані
Інтернет