БАТЯТИЧІ. Костел св. Ядвіги (1903). Львівська обл., Львівський р-н (Кам‘янко-Бузький р-н)

Створено 10.08.2010 12:00, змінено 27.03.2023 08:49

80423 Батятичі

Село Батятичі вперше у джерелах згадується 1405 року, є також письмові згадки у 1407 і 1455 роках. 1880 року тут проживало 2593 мешканців, з яких 2059 були греко- і 398 римо-католиками, на початку XX століття - 3635, нині ж - приблизно дві тисячі осіб. Село входило до Кам'янко-Бузького району, а від 2020 року - до Львівського.

Католики латинського обряду села належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам'янці-Бузькій. У 1903 році, коли їх чисельність становила майже 390 вірних, у Батятичах було споруджено філіальний неоготичний мурований костел коштом місцевих власників Лончинських і Папарів (його будівництвом керували Густав Лончинський і Тадеуш Романовський).

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 02
1887 - костел у Боянах на Буковині освятили під титулом св. Йоана Непомуцького;
1991 - у Ряшеві (Польща) відбулась беатифікація єпископа Йосифа Пельчара, ординарія Перемишльського;
1997 - Святіший Отець Йоан Павло ІІ під час візиту до Легниці у Польщі освятив наріжний камінь храму Матері Божої Неустанної Допомоги у Львові на Збоїщах;
2007 - єпископ Леон Дубравський освятив каплицю у монастирі оо.-маріянів у Могилеві-Подільському на Вінничині;
Наступна дата: червень, 03
1883 - в костелі св. Катерини у Санкт-Петербурзі Вільнюським єпископом Каролем Гриневецьким рукоположений в єпископи о. Антон Церр, призначений єпископом-помічником Тираспольським;
1939 - помер у Тарнові (Польща) колишній єпископ-помічник Львівський Франциск Лісовський;
1984 - висвячений на священника у Ризі майбутній єпископ Станіслав Широкорадюк (ординарій Харківсько-Запорізький та Одесько-Сімферопольський);
2016 - єпископ Леон Дубравський за участю архієпископа Клаудіо Ґуджеротті проголосив костел Пресвятого Серця Ісуса Христа дієцезіальним санктуарієм;
2019 - єпископ Едуард Кава освятив у Львові каплицю Матері Божої Неустанної Допомоги (каплицю Розена) костелу Матері Божої Громничної;
Не знайшли свого храму у списку подій?
Повідомте про подію за адресою rkc.in.ua@ukr.net

Новоспоруджений храм у Батятичах 22 жовтня 1905 року освятив на честь св. Ядвіги глинянський декан (і настоятель парафії св. Миколая у Вижнянах) о. Лаврентій Пухальський. 1918 року у селі постала парафіяльна експозитура, яка невдовзі стала самостійною парафією. У 1923-1924 роках святиню було розширено. У 1936 році збудували дерев'яну дзвіницю на два дзвони. Костел містив три неоготичні дерев'яні вівтарі - головний із дерев'яним Розп'яттям та образом Матері Божої Ченстоховської і бічні із гіпсовими скульптурками Пресвятого Серця Ісуса і Серця Матері Божої.

Від 1932 року майже півтори тисячі вірян парафії у Батятичах обслуговував адміністратор о. Владислав Кулаковський, а належало до неї ще вісім сіл і присілків з філіальними святинями у Дальничі, який у ті часи мав назву Геравець, Збанові, що нині є частиною Батятич, та Купичволі. О. Кулаковський разом із більшістю парафіян-поляків та найціннішим костельним майном 1945 року виїхав до Польщі. Радянська влада використовувала зачинений та поділений на два поверхи храм як зерносховище, повернули святиню у частково зруйнованому стані 1995 року. Її було відновлено, замість втрачених вівтарів костел отримав необароковий дерев'яний вівтар із каплиці у Новому Ставі, в якому розмістили сучасний образ св. Ядвіги пензля художниці із Вроцлава (Польща). Не збереглась також дзвіниця.

Батятичі, як і до І світової війни, обслуговують дієцезіальні священники з парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам'янці-Бузькій.

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'.

Дієцезії і області: ЛЬВІВСЬКА архід-я, Львівська обл.; Статус: КОСТЕЛИ / Звичайні; Належність і стан: КАТОЛИЦЬКІ / Римсько-католицькі; Вік: XX століття;

ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ


Дієцезії і області
Статус
Належність і стан
Титул
Вік
Духовенство
Не муровані
Інтернет