1 2

ВЕРХНЯ БІЛКА (Білка Шляхетська). Колишній костел св. Адальберта (Войтеха) (1546). Львівська обл., Львівський р-н (Пустомитівський р-н)

Створено 13.05.2021 09:21

81141 Верхня Білка

Село Верхня Білка, яке до 1946 року називалось Білка Шляхетська, вперше у документі згадується 1400 роком. Ймовірно, що 1441 року воно отримало німецьке право. Населене було переважно поляками. Нині тут проживає півтори тисячі мешканців. Входило до Пустомитівського району, а тепер - до Львівського.

Від 1400 року римо-католики села належали до парафії св. Миколая у Вижнянах, проте 1441 року вони збудували свій костел (дерев'яний) та заснували самостійну парафію. Храм зруйнував татарський напад. 1546 року місцевий власник Фелікс Земецький профінансував спорудження мурованого костелу. Але він теж постраждав під час турецько-татарських нападів у 1620-1621 та 1672 роках. Станом на 1722 рік святиня, яка носила титул свв. Войтеха та Юрія і мала лише один вівтар, ще не була відремонтована.

Лише після 1739 року, коли настоятелем парафії став о. Йосиф Відзовський, храм було не тільки відновлено, але й споруджено каплицю св. Йоана Непомуцького та встановлено нові вівтарі. Чергове його відновлення відбулось у 1753-1775 роках за настоятеля о. Олександра Камінського. 1774 року під час візитації парафії костел консекрував під титулом св. Войтеха архієпископ Вацлав Сераковський.

У 1829-1830 роках завдяки власникам села Уруським храм було відремонтовано та оточено мурованою огорожею, а 1864 року постала мурована дзвіниця. Суттєве розширення святині та її черговий ремонт відбулись у 1868-1869 роках. 27 вересня 1869 року костел (під тим же титулом - св. Войтеха) реконсекрував архієпископ Франциск Вежхлейський. Проте поспішність при розбудові святині призвела до того, що вже 1889 року потрібно було знову її ремонтувати, що і було зроблено невдовзі, а також 1896 року.

Під час І та ІІ світових війн храм зазнав незначних пошкоджень, проте вчасно був відремонтований. У травні 1945 року парафіяни-поляки разом із останнім своїм настоятелем майбутнім єпископом о. Вінцентом Урбаном та частиною костельного майна виїхали до Польщі. Зачинений римсько-католицький храм 1946 року отримали православні, а від 1990 року він є греко-католицькою церквою Покрови Пресвятої Богородиці.

Дієцезії і області
Статус
Санктуарії
Належність і стан
Титул
Вік
Духовенство
Не муровані
Інтернет