ЛЬВІВ. Кафедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії (1368 - 1480). Львівська обл., Львівський р-н (міста). Санктуарій Матері Божої Милосердної (1776) і Божого Милосердя (1948). Мала базиліка (1910)

Створено 22.12.2013 17:55, змінено 15.05.2020 12:00

79008 Львів,
пл. Катедральна, 1,
+380 (32) 272-56-82, 235-89–78,
www: lwowskabazylika.org.ua,
f.b.: 134360883320534

Від середини I тисячоліття тут були поселення білих хорватів та одне з найбільших їх святилищ. Їх держава охоплювала нинішні чеські, угорські, словацькі та південно-польські землі від Баварії на Заході та українські терени аж по Збруч на Сході. Проте наприкінці Xст., після її занепаду східна частина цих земель була приєднана до Київської Русі. Невдовзі білі хорвати відновили свою державність, змінивши етнічну назву на русинів та галичан. У І половині XIIIст. король Данило заснував Львів як уділ для свого сина Лева (перша згадка про місто у документах датується 1256 роком). У 1272р. король Лев переніс столицю Галицько-Волинської держави з Холма до Львова. Після приєднання Галичини у 1349р. до Польщі король Казимир надав Львову у 1356р. магдебурзьке право. У 1434р., після скасування автономії Галичини як Королівства Руського утворено Руське воєводство з центром у Львові, а 1772 року Львів відійшов до складу Габсбурзької монархії як столиця коронної провінції - Королівства Галичини і Володомирії. 1918 року, після приєднання Галичини до Польщі Львів став центром воєводства, а 1939 року, коли Галичина увійшли до складу УРСР, - центром області.

Християнство на біло-хорватські землі прийшло ще у 60-70-х роках IXст., а в документі 973 року вони вказані у межах Празької дієцезії латинського обряду. Перші католицькі храми (св. Йоана Хрестителя та Матері Божої Сніжної) у Львові споруджено ще у XIIIст. У 1412-1414рр. столиця Галицької архідієцезії латинського обряду, заснованої 1375 року, була перенесена до Львова.

Львівський кафедральний собор споруджено у готичному стилі у 1368-1480 роках. Частину катедри, зведену за проектом М. Нічки та завдяки зусиллям Галицько-Львівського архієпископа Я. Стрепи освятив 21 квітня 1405 року єпископ Матей з Перемишля. У 1481 році частково збудований храм консекрував Львівський архієпископ Я. Стшелецький, а його спорудження продовжувалось і далі. У 1760-1776 роках за архієпископа В. Сераковського катедру, яка тоді перебувала у поганому стані, відремонтували та перебудували у стилі бароко (архітектор П. Полейовський). 12 травня 1776 року храм став санктуарієм Матері Божої Милосердної, а 1948 року - санктуарієм Божого Милосердя. 1910 року катедра отримала статус малої базиліки. У першому десятилітті XX століття тут служив вікарієм майбутній єпископ о. Францішек Лісовський.

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 17
1724 - костел св. Станіслава єп. мч. у Гусакові на Львівщині консекрував єпископ К. Шембек;
1730 - костел Пресвятої Трійці у Нижанковичах на Львіщині консекрував єпископ А. Пруський;
1757 - у резиденції кам'янець-подільських архіпастирів у Чорнокозинцях помер місцевий єпископ-ординарій Миколай Дембовський, якого 26 вересня цього ж року мали призначити Львівським архієпископом-митрополитом; поховали у крипті Кам'янець-Подільської катедри;
1919 - інгрес до Луцької катедри єпископа-ординарія Луцько-Житомирського Ігнатія Дубовського;
1987 - висвячений на священника єпископом Мар’яном Яворським у Любачеві (Польща) майбутній архієпископ-митрополит Львівський Мечислав Мокшицький;
1994 - повернений костел Семи Скорбот Матері Божої у Сколему на Львівщині освячено;
2005 - костел Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив єпископ Станіслав Падевський;
2016 - єпископ Віталій Скомаровський у Вараші на Рівненщині освятив наріжний камінь майбутнього храму Успіння Пресвятої Діви Марії з гробу св. Фаустини Ковальської;
2017 - єпископ Антал Майнек за участю єпископа Юзефа Тамаса з Румунії в парафії Воздвиження Святого Хреста в Берегові на Закарпатті освятив новоспоруджений Дім паломників імені о. Ференца Пастора та пам'ятну дошку, присвячену о. Ференцу;
2020 - новозбудований костел Матері Божої Фатімської у Зимній Воді під Львовом урочисто освятив єпископ Мар'ян Бучек;
Наступна дата: вересень, 18
1856 - о. Вікентій Ліпський номінований єпископом-помічником Тираспольським;
1911 - освятили новозбудований костел Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині;
1928 - освячено каплицю у Велесневі на Тернопільщині;
1932 - в парафії Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Новій Гуті (поблизу Монастириськ) на Тернопільщині народився майбутній єпископ-ординарій Харківсько-Запорізький Станіслав Падевський;
1938 - освячено костел Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині;
1991 - єпископ Ян Ольшанський реконсекрував костел св. Архангела Михаїла у Качанівці на Тернопільщині;
2004 - після тривалого ремонту повторно освятили костел Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині;
2019 - призначено єпископом-помічником Київсько-Житомирської дієцезії о. Олександра Язловецького;
Не знайшли свого храму у списку подій?
Повідомте про подію за адресою rkc.in.ua@ukr.net

Від 1948 року настоятелем катедри був о.-францисканець Р. Керницький (з 1991 року - єпископ), завдяки якому збережено цю святиню. 11 вересня 2021 року архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископів Броніслава Бернацького та Мар'яна Бучека освятив пам’ятну таблицю кардинала Мар’яна Яворського в каплиці Христа Милосердного.

Парафію обслуговують дієцезіальні священники. Працюють черниці згромадження Сестер Францисканок Родини Марії, монахині-гоноратки (згромадження Малих Сестер Непорочного Серця Марії), черниці-йосифітки згромадження Сестер св. Йосифа, монахині-серцянки згромадження Сестер Слугинь Пресвятого Серця Ісуса, черниці-серцянки безгабітові згромадження Сестер Дочок Пресвятого Серця Пресвятої Діви Марії.

ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ


























Дієцезії і області
Статус
Санктуарії
Належність і стан
Титул
Вік
Духовенство
Не муровані
Інтернет