ANDRIANÓW. Dawny kościół p.w. Najświętszego Serca Jezusowego (1911). Lwowski obw., Grodecki r-n
Utworzony 25.02.2021 12:08
81562 Андріянів
Село Андріянів, відоме здавна також як Андриянів чи навіть Андреянів, за однією інформацією, заснував наприкінці XIV століття князь литовський Андрій,
а за іншою - у другій половині цього століття було власністю Івана. Від 1801 року ним володіла родина Лянцкоронських. Більшість мешканців була
поляками, яких, в основному, переселили до Польщі після ІІсв. війни. 2001 року тут проживало понад 360 селян, а 2015 - лише 15. Село вмирає,
як і сотні подібних йому по всій Україні. Входило до Городоцького району, а тепер - до Львівського.
Римо-католики Андріянова належали до парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Комарні. У першому десятилітті ХХ століття коштом власників
села Лянцкоронських тут було споруджено та оснащено невеликий мурований костел (фактично, каплицю із одним вівтарем), який освятили 1911 року. Храм та місцевих
вірян обслуговували вікарії материнської парафії. У 30-х роках чисельність вірян перевищила півтисячі осіб.
24.02.2021
GWOZDAWA (Żytomierski obw.), kościół p.w. Niepokalanego Serca Najświętszej Maryi Panny, zewnątrz
Utworzony 24.02.2021 14:53
KRZYWCZE. Kościół p.w. Niepokalanego Poczęcia Najświętszej Maryi Panny (1650). Tarnopolski obw., Borszczowski r-n
Utworzony 24.02.2021 12:26
48741 Кривче
Кривче відоме із 1530 року. Від 1627 року було містечком. У 1639 році місцеві власники Контські у верхній частині поселення на високому лівому березі річки Циганки,
між двома її притоками розпочали будівництво оборонного замку, який протягом наступного століття зазнав нападів різних військових сил. При цьому
страждало також і село. Нині його населення - понад 1900 мешканців. Кривче належало до Борщівського району, а тепер - до Чортківського.
Джерела стверджують, що мурований костел у селі спорудили 1650 року Контські, перебудувавши для цього порохову вежу замку. Ця інформація сумнівна,
оскільки малоймовірно, що вже через десять років від початку спорудження замку його порохова вежа виявилась зайвою, хоча військова
активність у цьому регіоні була надзвичайно високою. Більш ймовірно, що цього, 1650 року заснували парафію та збудовали якийсь інший храм, що потім
був зруйнований під час облог замку.
23.02.2021
HRYSZKOWCE (Żytomierski obw.), kościół p.w. św. Agnieszki, zewnątrz
Utworzony 23.02.2021 15:41
Опубліковано фотознімки зовнішнього вигляду спорудженого наприкінці першого десятиліття XX століття
костелу св. Агнеси у Гришківцях на Житомирщині.
Biskup Stanisław Józef Hozjusz (1674 - 1738). Biskup ordynariusz Poznański (1733 - 1738), Biskup ordynariusz Kamieniecko-Podolski (1722 - 1733), Biskup ordynariusz Inflancki (1720 - 1722),
Administrator Krakowski (1719 - 1720), Biskup pomocniczy Przemyski (1718 - 1720), Biskup (1718)
Utworzony 23.02.2021 12:54
Єпископ Станіслав Йосиф Гозій народився, ймовірно, у листопаді (принаймні, був охрещений 25 листопада) 1674 року у селі Вапник (Kalkstein) північно-східної Польщі у
відомій родині німецького походження, яка, зокрема, у XVI столітті дала Церкві видатного кардинала Станіслава Гозія. Спочатку навчався у єзуїтських колегіях у Браневі,
яку колись заснував його знаменитий родич, та у Решелі, потім - у Краківській академії, а завершив студії протягом 1694-1698 років у Римі. Ще під час навчання
1697 року став каноніком Влоцлавського катедрального капітулу, хоча дияконські свячення отримав лише 23 лютого 1698 року, а священницькі - 15 березня.
Після повернення до Польщі єпископ-ординарій Холмський Теодор Потоцький 1699 року призначив його канцлером, 1700 року отримав посаду настоятеля у Міленцені,
а 1702 року - каноніка катедрального капітулу у Хеммжі. У червні 1709 року увійшов да складу Краківського катедрального капітулу, що посприяло його подальшій церковній
кар'єрі, тим більше, що 1713 року у Краківському університеті захистив докторат.
BERDYCZÓW - Kornyliwka. Kościół p.w. św. Marka Ewangelisty (2009). Żytomierski obw., Berdyczowski r-n
Utworzony 22.02.2021 10:38
13300 Бердичів,
вул. Івана Огієнка, 26,
У 1430 році великий князь Литовський Вітовт віддав цю місцевість путивльському та звенигородському наміснику Калинику,
підданий котрого Бердич і заснував тут хутір, який згодом назвали Бердичевом. В 1483 року кримські татари його зруйнували,
проте 1546 року він знову згадується у документах. У 1846 році Бердичів став повітовим містом. За кількістю жителів у
середині XIXст. Бердичів займав п'яте місце на теренах сучасної України (після Одеси, Києва, Львова та Харкова). У 1923р.
місто стало центром однойменного району та округу, нині є районним центром з населенням понад 75 тисяч мешканців.
У 1900 році поміщик А. Корнілов на своєму хутері на північно-східній околиці Бердичева розпочав будівництво заводу з виробництва цукру, який запрацював 1907 року.
Тут оселились будівельники та перші робітники цукроварні. Так постав мікрорайон Бердичева, який назвали Корнилівкою.
22.02.2021
Ponad 100 milionów stron pobranych z portalu «Kościoły i kaplice Ukrainy»
Utworzony 22.02.2021 10:38
Станом на 22 лютого 2021 року кількість завантажених із порталу 'Костели і каплиці України' сторінок перевищила 100 мільйонів,
в чому не важко переконатись, відвідавши сторінку 'Карта і відвідуваність порталу'.
Причому, майже три чверті цієї кількості (понад 73 630 тисяч) припадає на розділ 'ПОДІЇ, ДОКУМЕНТИ, ПУБЛІКАЦІЇ', який досі працює на старому сайті
за посиланням 1991-2019. Понад 20 мільйонів
завантажених сторінок припадає на основний розділ нинішнього сайту під назвою 'Костели і каплиці України', менше 4 мільйонів - це сторінки
архіпастирів України та майже два з половиною мільйона - головна сторінка.
