НОВОСІЛКА. Костел св. Йоана Хрестителя / Пресвятої Трійці (1797). Хмельницька обл., Хмельницький р-н

32240 Новосілка

В королівському універсалі 1538 року записано, що село Новосілки куплене польською королевою Боною у магната Одровонжа, предкам якого Новосілку даровано ще 1404 року. Нині проживає тут приблизно півтисячі мешканців.

Черговий власник села воєвода Ян Кіцький у 1797 році збудував мурований парафіяльний костел, який отримав титул Пресвятої Трійці. 1837 року храм консекрував єпископ Францішек Мацкевич. У 1884 році парафія нараховувала понад 1300 вірян, і належало до неї ще п'ять сіл.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 25
1758 - у костелі св. Валентина в Наварії на Львівщині єпископ Перемишльський Вацлав Сераковський вручив митрополичий палій новопризначеному Львівському митрополиту Владиславу Лубенському;
1826 - майбутній архієпископ-митрополит Львівський Франциск Вежхлейський висвячений на священника у Відні (Австрія);
1858 - призначений титулярним єпископом Танасієнським та єпископом-помічником Кам'янець-Подільської дієцезії о. Антоній Фіалковський;
1882 - здійснено консекрацію костелу Пресвятої Трійці у Бариші на Тернопільщині;
1950 - висвячений на священника у Кальварії Зебжидовській (Польща) Львівським архієпископом Євгенієм Базяком майбутній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський;
1994 - відремонтований храм у Фельштині на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський під титулом св. Адальберта (Войтеха);
1996 - о. Владислав Дажицький освятив земельну ділянку під будівництво костелу Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2001 - Папа Йоан Павло ІІ відвідав собор св. Олександра у Києві;
2016 - храм Матері Божої Святого Розарію у Шаровечці на Хмельниччині консекрував єпископ Леон Дубравський;

СЛОБІДКА-РАХНІВСЬКА. Костел Станіслава, єпископа (1995). Хмельницька обл., Кам‘янець-Подільський р-н

32445 Слобідка-Рахнівська

У селі Слобідка-Рахнівська проживає менше шести сотень мешканців, з них римо-католиками є (разом із шістьма сусідніми селами) десь 300-400 осіб.

Раніше католики латинського обряду обходились без власної святині, а відвідували парафіяльний костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Залісцях. Але на початку дев’яностих років минулого століття завдяки зусиллям о. Романа Тварога TChr із Кам’янця-Подільського у селі було збудовано свій мурований костел, який у 1995 році освятив єпископ Ян Ольшанський MIC. Місцевих вірян обслуговують оо.-христосівці (товариство Христове для Закордонної Полонії) із кам'янець-подільської парафії Пресвятого Серця Господа Ісуса.

Архієпископ Франциск Ксаверій Лушин (1781 - 1854). Митрополит-архієпископ Гориційський (1835 - 1854), Примас Галичини та Володимирії, Митрополит-архієпископ Львівський (1834 - 1835), Архієпископ (1834), Єпископ-ординарій Трентський (1824 - 1834), Єпископ (1824 - 1834)

Архієпископ Франциск Лушин народився 3 грудня 1781 року у заможній селянській родині в поселенні Тейнах поблизу Клагенфурта в Австрії (його батько був словенцем). Навчався спочатку у початковій школі в Тейнаху, потім - в гімназії та ліцеї у Клагенфурті. Прийнявши рішення стати священиком, продовжив навчання у Граці. Був висвячений на священника у семінарійному костелі в Клагенфурті 26 серпня 1804 року.

Працював вікарієм в парафії у Клагенфурті до січня 1808 року. Потім навчався у Відні, став у 1813 році доктором теології (у 1818р. - ще й доктором філософії). Викладав на Теологічному відділенні Грацького університету, у 1815 році був його ректором. У 1819-1820рр. - директор місцевого Академічного ліцею. З 1820 року на посаді радника губернатора в Інсбруку успішно займався церковними справами у приєднаному до Австрії німецькому Тіролі.

. Костел Матері Божої Святого Скапулярію (1994 - 1996). Хмельницька обл.,

32473 Чимбарівка

Невеличке село Чимбарівка, в якому нині проживає менше ніж півтори сотні селян, виросло десь на початку XIX століття із слободи у лісі неподалік Жванчика, який зараз називається Великим.

І відвідували місцеві римо-католики парафіяльний дерев'яний костел Успіння Богородиці у (Великому) Жванчику, споруджений у 1796-1797 роках коштом Казимира Ліпінського та освячений 1797 року єпископом Михайлом Сераковським. Святиню знищила радянська влада 1933 року.

Спорудження власного мурованого костелу у Чимбарівці відбулось у 1994-1996 роках завдяки зусиллям оо. Марека Бзіньковського та Юзефа Чопа.

СЛОБІДКА-ГУМЕНЕЦЬКА. Костел св. Йоана Хрестителя (1994). Хмельницька обл., Кам‘янець-Подільський р-н

32327 Слобідка-Гуменецька,
вул. Косовського, 6

У 1851 році Слобідку-Гуменецьку вперше згадують у документах як окреме село. Тоді його називали Триугольня, а орієнтиром, який відрізняв цей населений пункт, була корчма при дорозі. Сьогодні тут проживає понад сім сотень жителів.

З 1991 року у селі проводилась постійна катехизація, а влітку відправлялись Богослужіння на цвинтарі. У 1994 році було зареєстровано парафіяльну спільноту та розпочато під опікою о. Романа Тварога TChr із Кам'янця-Подільського будівництво власного мурованого костелу. Храм освятив єпископ Ян Ольшанський MIC.

КОЛИБАЇВКА (Янчинці). Костел Христа Царя і св. Йосифа Робітника (1993). Хмельницька обл., Кам‘янець-Подільський р-н

32370 Колибаївка,
вул. Костельна, 1

Село згадується в документах першої половини XV століття як Колибаїв або Колибів ґрунт. У 1589 році його отримав Ян Бенгер, і назва поселення змінилась на Янчинці. На початку XVIIст. повернулась стара назва Колибаїв, а з 1679 року село знову називається Янчинці, а Колибаївкою стало, ймовірно, у радянські часи. Більшість мешканців мала польське етнічне походження. Нині проживає тут понад 1700 селян.

Ще перед І світовою війною тут розпочали будівництво свого костелу, проте не встигли його завершити. Наприкінці 1992 року була виділена земельна ділянка під будівництво храму, а його спорудження розпочалось весною наступного, 1993 року і проводилось завдяки зусиллям о. Романа Тварого із Кам'янця-Подільського.

САХКАМІНЬ. Костел св. Андрія Апостола (1996). Хмельницька обл., Кам‘янець-Подільський р-н

32322 Сахкамінь,
вул. Котовського, 1

Селище Сахкамінь заснували 1930 року, коли було відкрито кар’єр добування вапнякового каменю для цукроварень. Першими будівлями на розробках були їдальня і гуртожиток для робітників. Перед початком війни вже було побудовано понад 100 дворів і проживало понад 300 жителів. Нині його населяє майже тисяча мешканців.

Місцеві римо-католики спочатку відвідували костел Пресвятої Трійці у Черчему (після його відкриття), а з осені 1991 року оо.-пасіоністи вже відправляли тут Святі Меси у приватному будинку. 1 травня цього ж року було освячено хрест на земельній ділянці під будівництво власної святині. 23 грудня 1991 року влада зареєструвала парафіяльну спільноту. Спорудження костелу здійснене завдяки зусиллям о. Владислава Ванагса із Городка.