T_OSHZ

Єпископ Антон Церр народився 10 березня 1849 року в парафії св. Михаїла німецької колонії Францфельд (Надлиманське Овідіопольського району Одеської області) на теренах Тираспольської дієцезії в католицькій сім'ї. Навчався у Саратівській Вищій Духовній семінарії, яку закінчив 1871 року. 11 березня 1872 року був висвячений на священника.

Служив в кількох католицьких парафіях німецьких колоній на Поволжі, а від 1878 року був викладачем семінарії (викладав апологетику, догматику, філософію, латинські мову і літературу). З 1879 року був каноніком Тираспольської капітули і генеральним вікарієм Тираспольської дієцезії, а з 1881 року - ще й інспектором Саратівської семінарії.

57434 Краснопілля

Поселення Блюменфельд заснували 1862 року переселенці із лібентальських і кучурганських німецьких колоній. У 1914 році його перейменували на Цвєтково, але на початку 20-х років стара назва відновилась. У 1944-1946 роках село отримало сучасну назву Краснопілля. 1947 року до нього приєднали село Ново-Кір'яківка та хутір Атаманка. Нині тут проживає понад тисяча мешканців.

Перший молитовний дім в Блюменфельді збудували 1865 року. У 1863-1869 роках місцеві римо-католики належали до парафії св. Рафаїла Архангела в Ландау (Широколанівці), а в 1869-1890рр. - до парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Зульці (нині село не існує). 13 січня 1890 року у Блюменфельді була утворена парафіяльна експозитура, а 1900 року постав мурований храм, споруджений коштом парафіян. 18 листопада 1901 року його освятив єпископ Тираспосльський Антон Церр. У 1904 році сюди призначили першого адміністратора (о. Йоганеса Шнайдера), після чого було засновано самостійну парафію. 1915 року вона налічувала три тисячі вірних, а адміністратором тут працював о. Петро Ейзенкрейн.

08131 Софіївська Борщагівка,
вул. Микольсько-Борщагівська, 31,
+380 (44) 405-20-52

Село Борщагівка засноване у 1497 році, а з XVI століття відоме як володіння Софійського монастиря (тому і назва така). Правда, у XVII–XVIII століттях згадувалось також як Мильківщина та Праведницька земля. Нині проживає у ньому понад шість з половиною тисяч мешканців.

У свято свв. Кирила та Мефодія, 14 лютого 1991 року сестри з Краківського та Люблінського монастирів ордену Сестер Матері Божої з Гори Кармель (кармеліток босих) вперше ступили на українську землю та оселились у невеличкій і на той час єдиній на весь Київ капличці по вулиці Шепетівській на Святошино, яка звільнилась після переведення парафії у повернений костел св. Олександра. Проте каплицю не вдалося пристосувати до вимог кармелітського способу життя, оскільки з приїздом отців-кармелітів тут знову утворилась парафіяльна спільнота.

43025 Луцьк,
Градний узвіз, 1

Вперше Луцьк згадується у літописі 1085 роком, пізніше - у 1150, 1155, 1255, 1259, 1321 і 1325 роках. 1432 року отримав магдебурзьке право, підтверджене 28 липня 1497 року. З 1569 року після Люблінської унії був столицею воєводства. Від 1795 року, коли Волинь увійшла до складу Російської імперії, - осередком повіту, а з 1921р. - Волинського воєводства у складі Польщі. Восени 1939 року став обласним центром. 1858 року у Луцьку проживало 6362 мешканців, 1897 року - 15604, 1939 року - 38600, нині - понад 220 тисяча осіб.

Костел Святого Хреста у Луцьку на землях православного монастиря св. Василя постав, ймовірно, у XV-XVI століттях. Храм був дерев'яний. На початку 40-х років XVII століття Агнешка Станішевська придбала землю біля цього костелу і подарувала її бернардинам, які на той час прибули в місто та заснували тут монастир. До них також перейшов і костел Святого Хреста. У 1648 році під час нападу на Луцьк козаків костел і монастир були ними пограбовані та розгромлені, причому монастир ще й спалили. Згодом храм відремонтували, але 1696 року він згорів. На його місці збудували новий дерев'яний костел на мурованій основі. Починаючи з 1720 року було споруджено мурований монастир, а 1737 року заклали і новий костел, який у плані мав форму троянди. Проте його проект не сподобався і фундаменти розібрали.

81531 Мильчиці

Невелике село Мильчиці, яке нині нараховує ледве три сотні мешканців, у документах вперше згадується 1370 роком.

У церковному документі від 1483 року стверджується, що парафія тут існувала перед 1433 роком і належала вона за винятком новітнього часу до Перемишльської дієцезії. У всякому випадку, вже у 1465, 1476-1477, 1477-1487, 1497 та 1493-1513 роках тут згадуються душпастирі Яків, Петро, Станіслав, Матей і Ян відповідно. Відомо, що 1636 року у селі був дерев'яний костел, ймовірно, вже третій чи четвертий за чергою, споруджений на тому ж самому місці. Пожела 1687 року знищила парафіяльний будинок, проте храм уцілів. Його освятив 4 квітня 1718 року о. Ян Курдвановський, а єпископ-помічник Перемишльський Ян Фелікс Шанявський цього ж року консекрував три вівтарі. У 1776 році цей костел замінив новий дерев'яний храм, який простояв до середини 70-х років ХХ століття.

13652 Топори

Село Топори було засноване 1582 року. Населення - близько 1100 мешканців.

З переходом села у власність родини Конопацьких ними тут 1800 року була здійснена фундація костелу. Спорудили сучасну муровану святиню вже через три роки. Освятив храм 1803 року о. Жиліховський. А ще 1802 року у Топорах було засновано парафію, до якої приєднали близько двох десятків сусідніх сіл інших прилеглих парафій. Першим місцевим настоятелем став канонік Луцької капітули о. Ян Польхейм. Правда, з утворенням 1816 року парафії Пресвятого Тіла і Крові Ісуса Христа у Ружині, топорівська парафія зменшилась на кілька місцевостей.

81021 Липина

Вважається, що поселення Липина, як присілок Дрогомишля, виникло на початку XIX століття. Проживає у селі близько трьох сотень мешканців.

Його католики латинського обряду спочатку належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Великих Очах, яка нині знаходиться на терені Польщі, а 1927 року увійшли до складу парафії cвв. Апп. Петра і Павла у Яворові. Кістяк вірян складали польські колоністи з-під Ряшова, котрі 1923 року придбали у Липині земельні угіддя. З них і було виділено земельну ділянку разом із частково зруйнованими під час Ісв. війни господарськими будівлями під свій костел. Проект забудови (чи перебудови) костелу та парафіяльного будинку розробив доцент Львівської політехніки Ян Багенський. Швидше за все, справді йшлось про перебудову, бо у переліку пам'яток архітектури Яворівського району храм і плебанія датуються (під охоронними номерами 1533/1-м і 1533/2-м) 1802 роком.