ВЕРБОРОДИНЦІ. Каплиця Божого Милосердя (200? - 201?). Хмельницька обл., Хмельницький р-н

31153 Вербородинці

Вербородинці, які раніше називались також Верхніми Бродами, Верхобродинцями, Вербородичами, вважаються заснованими приблизно 1500 року. На початку ХХ століття у селі проживало близько 590 мешканців, нині - лише три з половиною сотні осіб. Село входило до Старокостянтинівського району, а від 2020 року є частиною Хмельницького.

Католики латинського обряду Вербородинців раніше належали до парафії св. Йоана Хрестителя у Старокостянтинові, але свого храму не мали.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: лютий, 25
2000 - архієпископ Мар'ян Яворський освятив нові стації Хресної дороги в каплиці Львівської семінарії у Брюховичах;
2020 - відбулась інавгурація в Одеській катедрі в якості ординарія єпископа-коад’ютора Одесько-Сімферопольського Станіслава Широкорадюка;

ОЛЕКСАНДРІВКА. Костел Пресвятої Діви Марії Матері Церкви (1992). Хмельницька обл., Хмельницький р-н

31421 Олександрівка

У 1901 році село заснували нащадки польських колоністів із Мацьківців під назвою Олександрівка на честь імператора Олександра ІІІ (в народі село називали Мазурами). У пострадянський період воно занепало, мешканці стали виїжджати. 2001 року нараховувало лише 128 осіб, 80 відсотків яких вважали польську мову рідною, а 2021 року в ньому залишилась лише одна 76-річна селянка. Входило до Старосинявського району, а від 2020 року - до Хмельницького.

Швидше за все, місцеві римо-католики належали до парафій св. Йоана Хрестителя у Старокостянтинові або св. Яна Непомуцького у Старій Синяві, проте своє світині не мали (метричні книги тих часів містять кілька Олександрівок, проте належать вони до парафій, розташованих на значно більшій відстані).

БІЛОГОРОДКА. Колишній костел Преображення Господнього (178? - 1791). Хмельницька обл., Шепетівський р-н

30343 Білогородка,
вул. Центральна

Перша документальна згадка про Білогородку датується 1400 роком, проте виникла вона раніше, про що свідчать збережені в центрі села залишки давньоукраїнського городища. 1880 року була містечком та мала чотири тисячі мешканців, 1911 року - 6310, нині - понад 1600 осіб. Входила до Ізяславського району, а від 2020 року є частиною Шепетівського.

Дерев'яний костел в Білогородці був збудований 1749 року (його спорудження приписують архітектору Паоло Фонтані). Можливо, що це була не перша святиня у містечку, бо є підстави вважати, що парафія тут існувала вже 1720 року.

РУДНЯ-ГОРОДИЩЕ. Каплиця св. Казимира (200?). Житомирська обл., Житомирський р-н

12462 Рудня-Городище,
вул. Івана Огієнка, 8

Село Рудня-Городище, яке колись називалось просто Рудня, вважається заснованим у XVII столітті. Наприкінці ХХ століття воно нараховувало 983 мешканців, 1906 року - близько тисячі, 1928 року - 1132, з них 318 були поляками, нині тут проживає приблизно 470 осіб.

Раніше католики латинського обряду села належали до парафії у сусідньому Троянові та послуговувались парафіяльним дерев'яним костелом св. Казимира, збудованим у середині XVIII століття. Троянівські метричні книги, які містять записи по Рудні-Городищу, велись, принаймні, від 1790 року.

УЛЯНІВКА. Каплиця св. Йосифа, Робітника (200?). Житомирська обл., Житомирський р-н

10000 Улянівка,
вул. Центральна, 19

Невеличке село Улянівка було утворене, ймовірно, у другій половині XIX століття. 'Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich' подає про нього два рядки тексту лише на початку ХХ століття, коли там проживало 415 мешканців. 1906 року воно мало 436 осіб, а нині нараховує лише три сотні селян.

У докомуністичні часи католики латинського обряду села Улянівка могли послуговуватись сусідніми костелами Преображення Господнього у Покостівці або Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Новому Заводі, проте, за даними метричних книг, належали до парафії у волосному центрі Троянів, яка мала збудований у середині XVIII століття дерев'яний храм св. Казимира.

БІЛИЛІВКА (Білилів, Роставець). Колишній костел Воздвиження Святого Хреста (1777, 1813). Житомирська обл., Бердичівський р-н

13642 Білилівка

Білилівка (раніше мала назви Білилів та Роставець) вважається утвореною 1071 року. Пізніше були періоди руйнування та відновлення, а документально згадується у 1604, 1605, 1607, 1608 і 1612 роках. Була містечком. На початку ХХ століття тут проживало близько 5300 мешканців, нині - майже 2200 осіб. Була волосним центром, у 1923-1925 роках - райцентром, потім увійшла до Ружинського району, а від 2020 року є частиною Бердичівського.

Перший (дерев'яний) костел у Білилівці фундував її власник Кароль Корецький, який отримав місцеву маєтність після 1633 року. Вочевидь, цей храм був зруйнований в часи козацько-польських воєн та тривалий час не відновлювався.

ОСТРОГ. Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (1440 - 1442, 1582, 188?, 1896 - 1897). Рівненська обл., Рівненський р-н

35800 Острог,
вул. князів Острозьких, 4A,
+380 (3654) 226-42, 230-38,
www: wolaniecom.parafia.info.pl

Острог вперше згадується в Іпатівському літописі 1100 роком, є також документальні згадки у 1322, 1340, 1386 і 1396 роках та пізніше. 29 липня 1528 року отримав магдебурзьке право, яке було підтверджене (чи відновлене) 1795 року. 1835 року містечко мало 3300 мешканців, 1861 року - 8926, 1882 року - 7717, у тому числі лише дві тисячі християн, нині ж тут проживає понад 15 тисяч осіб. Острог був райцентром, а 2020 року увійшов до Рівненського району, від 1995 року є містом обласного значення.

Первісний костел в Острозі, споруджений для домініканців у 1440-1442 роках коштом місцевого власника князя Федора Острозького, який до кінця життя залишився православним, спалили татари 1443 року (за іншою інформацією, на католицький храм тоді перебудували православну церкву). Татарські напади продовжувались і далі, тому у 1452 році домініканці покинули Острог, і храм у другій половині XV та першій половині XVI століть не відновлювався, залишаючись руїною.