ЧУДНІВ. Костел Знайдення Хреста Господнього (1998 - 2007). Житомирська обл., Бердичівський р-н

13200 Чуднів,
вул. Європейська, 5,
+380 (4139) 210-57,
www: chudniv.ofm.org.ua,
f.b.: 100066579611595

Вперше поселення документально згадується 1416 року, пізніше - у 1471 та 1507 роках. 1880 року у містечку, яким Чуднів був, принаймні, від середини XVIIIст., проживало 3685 мешканців, у тому числі 280 римо-католиків, 1900 року - 10472, 1939 року - 5407, нині - понад 5300 осіб. Статус міста отримав у 2012 році. Був райцентром, а від 2020 року увійшов до Житомирського району.

Парафія у Чуднові існувала від середини XVст., дерев'яні костели кілька разів нищились нападниками та поставали заново, доки 1760 року не збудували мурований храм Знайдення Святого Хреста. Тоді ж, у 60-х роках XVIIIст. збудували також дерев'яний костел свв. Яна Непомуцького і Йоана Капістранського (і монастир) для бернардинів, який 1813 року замінили мурованим. Проте у 1832р. їх конвент царська влада ліквідувала, а будівлі передала військовим, які довели їх до руйнації і продажу на будматеріали.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: липень, 17
1864 - висвячений на священника у Перемишльській катедрі єпископом-ординарієм Антонієм Монастирським майбутній єпископ Йосиф Пельчар, майбутній ординарій Перемишльський та святий;
1910 - освячено костел св. Олексія у Жмеринці на Вінничині;
1965 - в селі Слобода-Рашково (Молдова) народився майбутній ординарій Київсько-Житомирський архієпископ Петро Мальчук;
1990 - єпископ Мар'ян Яворський освятив повернений костел Станіслава єп. мч. у Тарноруді на Тернопільщині;
1994 - єпископ Маркіян Трофим'як освятив костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Долині на Івано-Франківщині після відновлення розпису всередині будівлі;
1999 - архієпископ Мар'ян Яворський та єпископ Курт Кренн (Санкт-Пельтен) за участю єпископа Маркіяна Трофим'яка консекрували костел бл. Якова Стрепи у Галичі на Івано-Франківщині;
2005 - архієпископ Мар'ян Яворський у Городку на Львівщині освятив пам'ятну таблицю, встановлену на честь повернення до культу костелу Воздвиження Святого Хреста;
2014 - єпископ Мар'ян Бучек передав костелу Пресвятої Діви Марії Цариці Розарію у Першотравенську на Житомирщині реліквії св. Шарбеля;

ЧУДНІВ. Колишній костел Знайдення Святого Хреста (1760). Житомирська обл., Бердичівський р-н

13200 Чуднів

Вперше поселення документально згадується 1416 року, пізніше - у 1471 та 1507 роках. 1880 року у містечку, яким Чуднів був, принаймні, від середини XVIIIст., проживало 3685 мешканців, у тому числі 280 римо-католиків, 1900 року - 10472, 1939 року - 5407, нині - понад 5300 осіб. Статус міста отримав у 2012 році. Був райцентром, а від 2020 року увійшов до Житомирського району.

Парафія (і перший дерев'яний костел) постали у Чуднові коштом купців та інших вірян ще у середині XV століття, отримавши в дотації село Сербинівка, проте були знищені разом із поселенням татарами 1482 року. Наприкінці цього століття Чуднів відбудували, а храм вже поставили в іншому місці.

ВЕЛИКІ КОРОВИНЦІ. Каплиця св. Бернарда (187?). Житомирська обл., Житомирський р-н

13240 Великі Коровинці,
вул. Коцюбинського, 3

Перша згадка про поселення датується 1585 роком. У 1798р. тут проживало близько семи сотень мешканців, 1897 року - 1380, у тому числі 197 римо-католиків, 1913 року - 1452, 1926 року - 2866 осіб, з них 352 поляків і 27 чехів, нині - понад 2300 осіб. У 1958р. Великі Коровинці стали селищем (міського типу). Входили до Чуднівського району, а від 2020 року є частиною Житомирського.

Раніше католики латинського обряду села належали до парафії Знайдення Хреста Господнього у Чуднові та своєї святині не мали. У 1872р. маєток у Великих Коровинцях придбала родина Терещенків, які у 70-х роках збудували тут не тільки цукровий завод, але й садибу для себе.

МАХНІВКА (Комсомольське). Костел св. Яна Непомуцького (1794 - 1795, 1840). Вінницька обл., Хмільницький р-н

22133 Махнівка,
вул. Шкільна, 8,
+380 (4342) 320-38

Поселення Махнівка (у 1935-2016рр. - Комсомольське) постало на землях, які 1430 року Каленик (предок магнатів Тишкевичів) отримав від князя Свидригайла. У 1767р. Протазій Потоцький зробив його своєю резиденцією, після чого Махнівку називали 'малою Варшавою'. 1791 року отримала привілеї містечка, у 1796-1846рр. була центром повіту, від 1845р. - центром волості. У 1885р. тут проживало 955 мешканців, 1897 року - 5343, нині - понад 3400 осіб. У 1923-1962рр. була райцентром, потім належала до Козятинського району, а 2020 року увійшла до Хмільницького.

У 1628 році у Махнівці місцевий власник Януш Тишкевич фундував бернардинський костельно-монастирський комплекс (ченці також обслуговували парафію), проте через двадцять років їх храм та монастир знищили козаки Максима Кривоноса. А відновлену пізніше святиню 1690 року зруйнували повстанці Семена Палія.

ХАЖИН. Каплиця Божого Милосердя (1804). Житомирська обл., Бердичівський р-н

13374 Хажин,
вул. Двірська, 24

Село Хажин документально відоме від 1611 року. 1864 року тут проживало 518 мешканців, 1900 року - 872, 1926 року - 1328, у тому числі 483 поляків, нині воно має понад тисячу осіб.

Католики латинського обряду Хажина належали до парафії св. Яна Непомуцького у Махнівці. У 1804 році місцевий поміщик Людвик Мазаракі, який придбав маєтність наприкінці XVIII століття, збудував тут муровану каплицю. У схематизмах Луцько-Житомирської дієцезії вона згадується від 1852 року (у складі махнівської парафії).

ГРУЗЛИВЕЦЬ. Каплиця свв. Франциска і Гіацинти Марто (200?). Житомирська обл., Житомирський р-н

12053 Грузливець

Село Грузливець вважається заснованим 1761 року. 1906 року тут проживало 385 мешканців. У 1935-1936 роках звідси було виселено радянською владою приблизно 250 селян-поляків, натомість оселили колгоспників-ударників із Київської та Чернігівської областей. Нині село нараховує майже 290 осіб.

Католики латинського обряду Грузливця раніше належали до парафії св. Йоана Непомуцького у Пулинах, своєї святині не мали. У пострадянські часи село почали відвідувати із душпастирською опікою священники з парафії св. Анни (пізніше - Матері Божої Фатімської) у Довбиші.

БЕРДИЧІВ. Костел cв. Варвари (Барбари) (1807 - 1826). Житомирська обл., Бердичівський р-н

13300 Бердичів,
вул. Європейська, 25,
+380 (4143) 213-89,
f.b.: 100092669199092

У 1430р. великий князь Литовський Вітовт віддав цю місцевість путивльському та звенигородському наміснику Калинику, підданий якого Бердич заснував тут хутір, що згодом назвали Бердичевом. В 1483р. кримські татари його зруйнували, проте 1546 року він знову згадується у документах. Наприкінці XVIст. вже був містечком. У 1798р. у ньому проживало 4820 мешканців, 1846 року став повітовим містом із 41 тисячею осіб. 1867 року мав 52563 жителів, 1926 року - 30812. Від 1923р. є райцентром, в якому нині - 73 тисячі мешканців.

Спочатку парафією в Бердичеві на підставі 'cura animarum' опікувались місцеві кармеліти босі, які мали у містечку монастир та костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, а належало до неї 23 села. У 1756р. на місці майбутнього парафіяльного храму збудували дерев'яну восьмигранну каплицю на честь коронації ікони Матері Божої Бердичівської, яка відбулась цього ж року в кармелітській святині.