РИДОДУБИ. Костел Успіння (Внебовзяття) Пресвятої Діви Марії (1923 - 1931). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48577 Ридодуби,
+380 (3552) 513-08

Ридодуби документально відомі із 1600 року. 1785 року тут проживало 396 мешканців, 1870 року - 842, 1880 року - 947, 1910 року - 1267, 1931 року - 1196, нині село нараховує менше шести сотень осіб.

Католики латинського обряду Ридодуб, як і решти сусідніх сіл, спочатку належали до до парафії св. Станіслава єп. мч. у Чорткові, а після заснування 1854 року у Хом'яківці парафіяльної експозитури перейшли до неї. В середині ХІХ століття їх було понад три сотні, наприкінці цього століття - понад півтисячі, а перед І світовою війною - понад шість сотень. Ще тоді вони намагались спорудити власну святиню, проте їх наміри до війни не вдалось реалізувати.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: лютий, 18
1703 - народився майбутній єпископ Самуїл Гловінський (ймовірно, на теренах нинішньої Івано-Франківщини);
1761 - єпископ Антоній Воллович консекрував новозбудований храм Матері Божої Ангельської у Вінниці;
1864 - у Львові народився майбутній архієпископ-митрополит Львівський Болеслав Твардовський;
2020 - Папа Франциск прийняв зречення єпископа Броніслава Бернацького з уряду ординарія Одесько-Сімферопольського та призначив новим ординарієм єпископа-коад'ютора Станіслава Широкорадюка;

БІЛИЙ ПОТІК. Костел Матері Божої Ченстоховської (1927 - 1933). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48509 Білий Потік

Поселення Білий Потік вперше згадується у документах у 1442, 1448 та 1564 роках. 1880 року тут проживало 855 мешканців, 1900 року - 1211, 1910 року - 1259, 1921 року - 1152, 1931 року - 1167, більшість яких була поляками, нині ж село нараховує лише трохи більше двох з половиною сотень осіб.

Католики латинського обряду Білого Потоку належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Чорткові, а після заснування 1854 року у Хом'яківці парафіяльної експозитури перейшли до неї. Тоді їх було близько чотири сотні вірян, наприкінці цього століття - понад шість сотень, а перед І світовою війною - понад 760 осіб.

БИЧКІВЦІ. Колишня каплиця-усипальниця без титулу {Целецьких} (1886 - 1894). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48512 Бичківці

Перша письмова згадка про село датується 1442 роком під назвою Уґельче, наступні - у 1444 і 1449 роках. 1785 року у селі проживало 470 мешканців (300 українців і 170 поляків), 1880 року - 1098, у тому числі католиків латинського обряду 563 і візантійського 510, 1900 року - 1524, 1921 року - 1446, з них більшість була поляками, нині кількість місцевих жителів становить сім з половиною сотень.

Католики латинського обряду Бичківців належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Чорткові, проте після 1854 року перейшли до новозаснованої парафіяльної експозитури у Хом'яківці. У 1886 році на кладовищі постала мурована каплиця-усипальниця родини місцевих власників Целецьких. Вперше у схематизмах Львівської архідієцезії ця святиня згадується 1887 року.

БИЧКІВЦІ. Колишній костел Матері Божої Скорботної (1895 - 1897). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48512 Бичківці

Перша письмова згадка про село датується 1442 роком під назвою Уґельче, наступні - у 1444 і 1449 роках. 1785 року у селі проживало 470 мешканців (300 українців і 170 поляків), 1880 року - 1098, у тому числі католиків латинського обряду 563 і візантійського 510, 1900 року - 1524, 1921 року - 1446, з них більшість була поляками, нині кількість місцевих жителів становить сім з половиною сотень.

Римо-католики Бичківців належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Чорткові. Перша каплиця у селі відома із 1816 року, проте була вона приватною і в схематизмах Львівської архідієцезії навіть не згадується. Після заснування 1854 року у Хом'яківці парафіяльної експозитури близько півтисячі вірян села перейшло до неї.

СКОРОДИНЦІ. Колишній костел без титулу (1908 - 1912). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48513 Скородинці

Перша документальна згадка про поселення - 5 березня 1464 року, а від 1568 року воно відоме як Сковродинці. 1870 року тут проживало 912 мешканців, 1880 року - 1002, 1900 року - 1325, 1921 - 1404, а нині - село має понад шість сотень осіб.

Спочатку римо-католики Скородинців належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Чорткові, але після заснування у Хом'яківці у 1854 році парафіяльної експозитури перейшли до неї. Тоді їх було близько 230 осіб. Послуговувались вони місцевою старою греко-католицькою церквою, і навіть долучились до фінансування спорудження нової, проте внаслідок непорозумінь із її парохом їм довелось збудувати свою святиню.

КОСІВ - Хом‘яківка. Костел cв. Антонія Падуанського / Різдва Пресвятої Діви Марії (1854). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48511 Косів, Хом'яківка

Відому із XVIIст. Хом'яківку у радянські часи приєднали як хутір до села Косова, який вперше документально згадується 1450 року (є згадка також у 1546 році). У Хом'яківці в 1785р. проживало 403 мешканців, 1921 року - 459, а Косів 1900 року мав 2497 жителів, 1931 року - 2427, нині ж об'єднане село нараховує менше 1200 осіб.

Католики латинського обряду Хом'яківки та Косова належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Чорткові. Саме у Хом'яківці і було споруджено у середині XIXст. храм. Власне, спочатку 1846 року тут збудували каплицю-усипальницю родини місцевих власників Подлевських, а у 1854 році цю каплицю коштом також Подлевських перебудовали на костел, який отримав титул Різдва Пресвятої Діви Марії. Приблизно тоді ж у Хом'яківці було утворено капеланію, яку обслуговували чортківські домініканці.

НОВА ЖАДОВА. Колишній костел без титулу (193?). Чернівецька обл., Чернівецький р-н

59018 Нова Жадова

Жадова вперше згадується у документах 15 березня 1490 року. На початку 90-х роках ХІХст. тут проживало близько 2600 мешканців, а 1900 року - 3765. Переважна більшість населення була українцями. Село розділилось на два (велику Стару Жадову і маленьку Нову Жадову) вже після І світової війни. Нині Нова Жадова має лише близько чотирьох сотень жителів, а Стара - майже на дві тисячі більше. Села входили до Сторожинецького району, а від 2020 року є частиною Чернівецького.

Нечисленні католики латинського обряду Жадови спочатку належали до парафії cвв. Апп. Петра і Павла у Вижниці. У середині ХІХ століття їх кількість ледве перевищувала десяток осіб. Наприкінці 60-х років Жадова із півсотнею вірян перейшла до новозаснованої капеланії у Сторожинці. Вперше каплиця у Жадові подається у схематизмі Львівської архідієцезії 1891 року.