80653 Черниця
Перша документальна згадка про село датується 1515 роком, згадується також у 1552 і 1661 роках. На початку 80-х років ХІХ століття тут проживало півтори тисячі мешканців, 1931 року - 2324, перед ІІ світовою війною - дві з половиною тисячі (переважна більшість - українці), нині - понад сім сотень осіб. Село входило до Бродівського району, а тепер - до Золочівського.
Римо-католики села спочатку належали до капеланії у Пеняках. В середині ХІХ століття їх було приблизно дві з половиною сотні. Проте вже, принаймні, від 1861 року схематизми Львівської архідієцезії подають Черницю у складі домініканської парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Підкамені.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: грудень, 14 | |
1899 | - призначено новим єпископом-ординарієм Луцько-Житомирським та Апостольським адміністратором Кам'янець-Подільської дієцезії єпископа Болеслава Клопотовського; |
1924 | - ще незавершений храм у Пеняках на Львівщині освятив під старим титулом св. Альфонса Родрігеса о. Станіслав Краусс; |
1925 | - майбутнього єпископа Адольфа Шельонжека призначено ординарієм відновленої Луцької дієцезії; |
2014 | - єпископ Антал Майнек у Хусті на Закарпатті освятив костел св. Анни і св. Йоахима після фундаментального ремонту; |
80672 Паликорови
Паликорови у документах вперше згадуються 1501 роком. У 1857 році в селі проживало 492 особи, 1870 року - 653, 1880 року - 782, 1890 року - 833, 1901 року - 869, 1921 року - 974, 1931 року - 1417, 1939 року - 1510, у тому числі 1165 поляків і 340 українців, нині - майже 450 мешканців. Було третім (після Підкаменя і Бродів) населеним пунктом тодішнього Бродівського повіту за кількістю поляків. Входило до Бродівського району, а від 2020 року є частиною Золочівського.
Громада католиків латинського обряду села належала до домініканської парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Підкамені та налічувала від трьох сотень (в середині XIX століття) до понад тисячі (перед ІІ світовою війною) вірних.
80670 Підкамінь
Перша згадка у документах про Підкамінь датується 1441 роком, проте поселення тут існувало ще в дохристиянські часи. Згадується також у 1464, 1471, 1475 і 1477 роках. 1569 року отримав міські права. 1880 року у містечку проживало 3312 мешканців, у тому числі півтори тисячі поляків, тисяча німців і вісім сотень українців, нині нараховує менше 1900 осіб. У 1939-1969рр. був райцентром, потім увійшов до Бродівського району, а 2020 року - до Золочівського. Із 1940р. є селищем (міського типу).
Каплицю св. Роха на місці поховання численних жертв епідемії чуми 1770 року у Підкамені на Синьці збудували завдяки зусиллям преора о. Генрика Руссяна у 1772 році та освятили 5 вересня того ж року. В ніші зверху на її фасаді помістили кам'яну скульптуру святого Роха, а внутрішні стіни оздобили фресками.
80670 Підкамінь
Перша згадка у документах про Підкамінь датується 1441 роком, проте поселення тут існувало ще в дохристиянські часи. Згадується також у 1464, 1471, 1475 і 1477 роках. 1569 року отримав міські права. 1880 року у містечку проживало 3312 мешканців, у тому числі півтори тисячі поляків, тисяча німців і вісім сотень українців, нині нараховує менше 1900 осіб. У 1939-1969рр. був райцентром, потім увійшов до Бродівського району, а 2020 року - до Золочівського. Із 1940р. є селищем (міського типу).
Святіший Отець Пій VI 10 вересня 1788 року надав каплиці св. Юди Тадея у Підкамені повний відпуст для тих вірян, які впродовж десяти років будуть відвідувати її. Отже на той час вона вже існувала, хоча, швидше за все, була збудована раніше (неподалік від відомого Підкамінського каменя).
80670 Підкамінь
Перша згадка у документах про Підкамінь датується 1441 роком, проте поселення тут існувало ще в дохристиянські часи. Згадується також у 1464, 1471, 1475 і 1477 роках. 1569 року отримав міські права. 1880 року у містечку проживало 3312 мешканців, у тому числі півтори тисячі поляків, тисяча німців і вісім сотень українців, нині нараховує менше 1900 осіб. У 1939-1969рр. був райцентром, потім увійшов до Бродівського району, а 2020 року - до Золочівського. Із 1940р. є селищем (міського типу).
У 1616 році золочівський війт Ян Богуш після оздоровлення у Підкамені збудував тут дерев'яну каплицю Стоп Матері Божої на місці, де ще у XVI столітті об'являлась Матір Божа з Дитятком, залишивши сліди своїх стоп на камені. Святиня окрім цієї реліквії мала копію образу Матері Божої Болонської.
80670 Підкамінь
Перша згадка у документах про Підкамінь датується 1441 роком, проте поселення тут існувало ще в дохристиянські часи. Згадується також у 1464, 1471, 1475 і 1477 роках. 1569 року отримав міські права. 1880 року у містечку проживало 3312 мешканців, у тому числі півтори тисячі поляків, тисяча німців і вісім сотень українців, нині нараховує менше 1900 осіб. У 1939-1969рр. був райцентром, потім увійшов до Бродівського району, а 2020 року - до Золочівського. Із 1940р. є селищем (міського типу).
Муровану капличку, присвячену канонізованому ще 1455 року іспанському о.-домініканцю Вікентію Феррері, за межами домініканського монастиря у Підкамені збудували наприкінці XVIII - на початку XIX століть. На початку 60-х років ХІХст. Її грунтовно відновив преор о. Далмацій Уфриєвич OP та повторно освятив 17 жовтня 1861 року.
80670 Підкамінь
Перша згадка у документах про Підкамінь датується 1441 роком, проте поселення тут існувало ще в дохристиянські часи. Згадується також у 1464, 1471, 1475 і 1477 роках. 1569 року отримав міські права. 1880 року у містечку проживало 3312 мешканців, у тому числі півтори тисячі поляків, тисяча німців і вісім сотень українців, нині нараховує менше 1900 осіб. У 1939-1969рр. був райцентром, потім увійшов до Бродівського району, а 2020 року - до Золочівського. Із 1940р. є селищем (міського типу).
Муровану каплицю на домініканському кладовищі неподалік ораторію та костелу Успіння Пресвятої Діви Марії в межах монастирського подвір'я збудував наприкінці 60-х - на початку 70-х років XVIII століття генеральний проповідник і прокуратор ордену о. Домінік Терлецький OP. 8 вересня 1772 року її освятили під титулом св. Яна Непомуцького та помістили в ній образ Матері Божої, який рятував людей під час епідемії чуми 1770 року.